Враховуючи той факт, що на даний час стали часто використовувати нові високопродуктивні породи та кроси качок, необхідно дослідити обмінні процеси більш глибоко та звернути увагу на норми годівлі, які впливають на якість продукції. Для того, щоб вивчити онтогенетичні особливості травних процесів в організмі качок детально досліджували вікові, а також органо-тканинні особливості вуглеводневого, ліпідного та білкового обміну, враховуючи при цьому активність травних ензимів у качок.

У результаті проведених досліджень установлено, що в процесі вирощування каченят спостерігаються критичні періоди росту й розвитку, які пов’язані зі зміною їх інтенсивності, внаслідок  росту пір’я у віці 26–40 днів та зміною складу раціону. Величина середньодобових приростів прямо пропорційно пов’язана з інтенсивністю розщеплення та засвоєння поживних і біологічно активних речовин, які залежать від активності гідролітичних ензимів (протеолітичні, ліполітичні та амілолітичні ) у слизовій оболонці залозистого шлунка та 12-палої кишки. Найвища активність амілолітичних і протеолітичних ензимів у слизовій оболонці залозистого шлунку виявлена у тижневих каченят. Активність протеолітичних ензимів у слизовій оболонці залозистого шлунку та 12-палої кишки має найвищий пік у 37-добової птиці. Із віком активність цих ензимів знижується.

У критичні вікові періоди росту й розвитку для каченят необхідно підвищувати рівень протеїну й обмінної енергії в раціоні, або збагачувати біологічно активними речовинами, що підвищують їх використання з кормів.

Ключові слова: каченята-бройлери, активність протеїназ, активність амілаз, актинвість ліпаз, маса тіла, слизова 12-типалої кишки, слизова залозистого шлунка, вікові зміни активності ензимів.