Ви є тут

Вплив температурних параметрів і тривалості цвітіння ріпаку озимого на продуктивність бджолиних сімей

Досліджено виробництво бджолиними сім’ями меду та обніжжя за різних температур і тривалості періодів цвітіння ріпаку озимого в умовах Правобережного Лісостепу. Встановлено вплив температури зовнішнього середовища та тривалості періоду цвітіння ріпаку озимого на виробництво товарного меду та бджолиного обніжжя (пилку). Потреба бджолиних сімей у кормі та рівень нектаропродуктивних рослин в радіусі досягнення їх бджолами сприяє демографічному переміщенню цих комах на планеті. Завдяки цілющим та високопоживним властивостям продуктів переробки бджолами нектару та квіткового пилку широкого й постійно зростаючого використання набувають мед, перга, маточне молочко та інші продукти бджільництва, що потребують більш потужної медоносної бази та підвищення її продуктивності. Отже, нектар і квітковий пилок рослин є важливими складовими в існуванні медоносної бджоли та її еволюційному розвитку. Останнє століття однією із найважливіших екологічних проблем планети є глобальне потепління, наслідками якого є зміни кліматичних умов. Найбільш уразливим до зміни клімату виявилося сільське господарство, зокрема рослинництво. Незначне зниження запасів нектару і квіткового пилку рослин у природі істотно позначається на існуванні медоносної бджоли. Насамперед знижується їх розвиток і продуктивність, спостерігається підвищення рівня захворюваності та зниження ефективності ведення галузі загалом. Відомі факти зльоту бджолиних сімей та переміщення їх з низькопродуктивних нектаропилконосних угідь на більш продуктивні. За зниження температури повітря порівняно з оптимальними +22 °С впродовж цвітіння ріпаку озимого, незалежно від тривалості перебування його в цій фазі, спостерігалося зниження виробництва меду від 23,8 до 76,2 % та бджолиного обніжжя – від 33,3 до 55,5 %. Ключові слова: бджолині сім’ї, ріпак озимий, мед, бджолине обніжжя, температура цвітіння.

  1. Атлас медоносних рослин України/ Бондарчук Л. І. та ін. К.: Урожай, 1993. 270 с.
  2. Витинский Ю. И. Солнечная активность. Изд. 2, перераб. и допол. Москва: Наука, 1983. 192 с.
  3. Герман Дж. Р., Голдберг Р. А. Солнце, погода и климат / пер. с англ. А. И. Оля, А. В. Цветкова; под ред. К. Я. Кондратьева, В. Ф. Логинова. Ленинград: Гидрометеоиздат, 1981. 320 с.
  4. Писаренко В. Н., Писаренко П. В. Перспективы экологической конверсии сельскохозяйственного производства. Агроэкология. Полтава. 2008.
  5. Поліщук В. П., Гайдар В. А. Пасіка. К.: Перфект стайл, 2008. 267 с.
  6. Собко З. З., Вознюк Н. М. Вплив агрометеорологічних чинників на врожайність теплолюбних сільськогосподарських культур (на прикладі Рівненської області). Молодий вчений. Херсон. 2017. № 8. C. 5–9.
  7. Тараріко О. Г., Ільєнко Т. В., Кучма Т. Л. Вплив зміни клімату на продуктивність та валові збори зернових культур: аналіз та прогноз. Український географічний журнал. Київ, 2016. № 1. С. 14–22.
  8. Фурдичко О. І. Пріоритетні завдання агроекологічної науки на сучасному етапі розвитку сільськогосподарського виробництва. Агроекологічний журнал. 2009. С. 13–17.
  9. Косицин Н.В. Оценка медоносних ресурсов по данным государственной инвентаризации лесов. Пчеловодство: научно-производственный журнал. 2009. № 4. С. 18–19.
  10. Федорук Р.С., Романів Л.І. Репродуктивна здатність бджолиних маток за умов підгодівлі бджіл борошном з бобів сої нативного та трансгенного сортів. Біологія тварин. 2013. Т. 15 № 3. С. 140–149
  11. Косицин Н.В. Лесное законодательство в организации пчеловодства. Пчеловодство: научно-производственный журнал. 2010. № 9. С. 46–49.
  12. Ягіч Г., Лосєв О. Аналіз вмісту трутневого гомогенату залежно від інтенсивності росту личинок у стільниках різної генерації. Тваринництво України. 2020. № 1. С. 16–23.
  13. Ковальський Ю.В., Кирилів Я.І. Метаболізм нагромадження міді в організмі медоносної бджоли на різних етапах розвитку. Наук. вісн. Львів. нац. академ. ветер. медицини ім. С.З. Ґжицького. 2004. Т.6. (№2). Ч.2. С. 71–77.
  14. Локутова О. Оцінка ботанічного походження бджолиного обніжжя. Українській пасічник. 2002. № 2. С. 5–9.
  15. Єфіменко Т. Причини отруєння бджіл пестицидами. Пасічник, 2018. № 8. 18 с.
  16. Effects of climate change on global food production under SRES emissions and socio-economic scenarios / Bale J. et al. Global Environmental Change. 2004. Vol. 14. P. 53–67.
  17. Change M.L., Parry O.F., Canziani J.P., Palutikof P.J. Climate Change 2007: Impacts, Adaptation and Vulnerabilit y. Contribution of Working Group II to the Fourth Assessment Report of the Intergovernmental Panel on Climate. еds. Cambridge University Press, Cambridge. UK. 976 p.
  18. Gregory P.J., Ingram J.S.I., Bаklacich M. Climate change and food security. Philosophical Transactions of the Royal Society. 2005. Vol. 360. P. 2139–2148.
ДолученняРозмір
PDF icon razanov_2_2020.pdf451.97 КБ