Ви є тут

ПРОДУКТИВНІСТЬ КОРІВ ЗА АЛІМЕНТАРНОГО НАДХОДЖЕННЯ В ОРГАНІЗМ ВАЖКИХ МЕТАЛІВ

Виробництво молока в агроекосистемах, що знаходяться навколо розвинутих промислових центрів, може ускладнитися внаслідок забруднення довкілля важкими металами, особливо такими як кадмій та свинець. Агровиробники молока прагнуть виробляти не лише екологічно безпечне, біологічно повноцінне та високоякісне молоко, а й досягти максимального рівня продуктивності корів для відповідної породи (максимально використати генетичний потенціал худоби), що в таких екологічних умовах є складним завданням. Виникають ситуації, коли рівень забруднення кормів незначний, і виключити їх з раціону, замінити більш якісними – складно, тому необхідні нові нескладні в господарсько-технологічному сенсі та економічно ефективні прийоми виробництва високоякісного конкурентоспроможного на ринку молока з одночасним збільшенням обсягів його виробництва. Ринок пропонує застосування перевірених кормових біодобавок, нових преміксів тощо. Актуальним залишається і пошук ефективніших засобів, у т.ч. сорбентів (протекторів), які б одночасно зі зменшенням навантаження продуктивних тварин важкими металами сприяли підвищенню середньодобових надоїв молока. Біохімічний аналіз відібраних зразків рослинного і тваринного походження – кормів, крові, внутрішніх органів і тканин, сечі та молока на вміст макро-, мікроелементів, у т.ч. важких металів та ін. – проведено методом атомно-абсорбційної спектрофотометрії (спектрофотометр AAS-30). Облік молочної продуктивності корів здійснювали за щодекадними контрольними надоями. Мета досліджень – оцінювання молочної продуктивності корів, яким згодовують корми з надлишком важких металів Cd, Pb, Cu, Zn та одночасним застосуванням антидотних речовин. Запропоновано і перевірено комплексне застосування спеціально розробленого, адаптованого до фактичних раціонів годівлі корів антитоксичного мінерально-вітамінного преміксу МП-А та підшкірної інʼєкції біологічно-активного препарату БП-9 рослинного походження для захисту організму корів від токсичної дії важких металів, особливо таких як кадмій та свинець. Спільна дія преміксу та біопрепарату сприяє посиленню екскреції полютантів з організму корів з сечею, зменшує перехід їх у молочну сировину. Це дає змогу виробляти молоко, яке відповідає вітчизняним і міжнародним стандартам якості, а також завдяки добалансуванню основного раціону необхідними мікро-, макроелементами, вітамінами збільшити молочну продуктивність в середньому у 1,6 раза – з 3477–4426 до 5697–6899 кг, що забезпечує рентабельність виробництва молока в господарствах, але не дає змоги повністю реалізувати генетичний потенціал корів чорно- і червоно-рябої молочних порід на рівні 7–9 тис. кг за лактацію. Подальші дослідження спрямовано на розроблення ефективніших антидотних речовин, застосування яких сприятиме виробництву екологічно безпечного молока та максимальному використанню породного потенціалу тварин.

Ключові слова: середньодобовий надій, премікс, біопрепарат, кадмій, свинець, мідь, цинк, забруднені корми, антидотні речовини. 

  1. Selenium and zinc: Two key players against cadmium-induced neuronal toxicity / J. Branca et al. 2018. 48. P. 159–169. Doi:https/ doi.org/10.1016/j.tiv.2018.01.007.
  2. Буцяк В. Трансформація важких металів із корму у молоко на тлі дії цеоліту. Вісник Сумського національного аграрного університету. 2002. Випуск 6. С. 585–588.
  3. Буцяк В., Кравців Р., Буцяк Г. Екологічний моніторинг ведення тваринництва у біохімічних провінціях. 2005. Львів: Папірус, 254 с.
  4. Буцяк Г., Черевко М., Сухорська О. Використання адсорбентів та антидотів як профілактичний засіб попередження токсикозів. Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Гжицького. 2010. Том 12 №3 (45), Частина 4. С. 120–128.
  5. DeFrain J., Socha M., Tomlinson D., Kluth D. Effect of Complexed Trace Minerals on the Performance of Lactating Dairy Cows on a Commercial Dairy, The Professional Animal Scientist. 2009. Vol. 25. Issue 6. P. 709–715. Doi:https/ doi.org/10.15232/S1080-7446(15)30779-8.
  6. Дымань Т.М., Шевченко С.И., Берзина С.В. Новые тенденции в питании человека. 2007. Киев: Гнозис, 76 с.
  7. Горлов И. Использование селена при производстве продукции животноводства и БАДов: монография; Волгоградский ГТУ, Волгоградский научно-исследовательский технологический институт мясомолочного скотоводства и переработки продукции животноводства РАСХН. 2005. М.
  8. Горлов И., Шакхбазова О., Губарева В. Оптимизация кормопроизводства для обеспечения молочного скотоводства кормами собственного производства. Кормопроизводство. 2014. № 4. С. 3–7.
  9. Горлов И., Храмова В. Повышение пищевой ценности молока за счет обогащения рациона коров органическим селеном. Хранение и переработка сельхозсырья. 2006. № 4. С. 49–52.
  10. Горлов И., Храмова В., Чамуралиев Н. Селенорганические подкормки для коров. Молочное и мясное скотоводство. 2006. № 2. С. 24–27.
  11. Use of new supplement feeds based on organic iodine in rations of lactating cows / I. Gorlov et al. American-Eurasian Journal of Agricultural and Environmental Sciences. 2014. Vol. 14 (5). P. 401–406.
  12. Эффективность повышения молочной продуктивности коров за счет применения инновационных кормовых средств / И. Горлов и др. Вестник Алтайского государственного аграрного университета. 2017. №6 (152). С. 107–114.
  13. American Eurasian Journal of Agricultural & Environmental Sciences / I. Gorlov et al. 2014. Vol. 14. No. 5. P. 401–406.
  14. Голубков А.И., Голубков А.А., Сиротин Е. Пути повышения молочной продуктивности и качества молока у коров красно-пестрой породы. Вестник КрасГАУ. 2013. №2. С. 106–110.
  15. Горлов И. Использование селена при производстве продукции животноводства и БАДов: монография М.: Вестник РАСХН. Волгоград: ВолгГТУ, 2005. 189 с.
  16. Повышение молочной продуктивности и качественных показателей молока за сет применения новых кормовых добавок / И. Горлов и др. Известия Нижневолжского агроуниверситетского комплекса: Наука и высшее профессиональное образование. 2017. №3 (47). С. 1–8.
  17. Gribovsky Y. Scientifi c substantiation of a set measures to reduce the negative eff ect of nickel on the organism domestic animals and the sanitary quality animal products in the natural-man-made provinces of the Urals. Thesis, 332. 2000.
  18. Infl uence of cadmium loading on the state of the antioxidant system in the organism of bulls / B. Gutyj et al. Biosystems Diversity. 2016. 24(1). P. 96–102. Doi:https/doi. org/10.15421/011611
  19. Хмельницький Г., Хоменко В., Канюка О. Ветеринарна фармакологія. 1994. К.: Урожай, 502 с.
  20. Иванов В., Обухов П. Справочник животновода молочной фермы и комплекса. 1985. М.: Россельхозиздат, 236 с.
  21. Нормы и рационы кормления сельскохозяйственных животных. Справочное пособие. 3-е издание переработанное и дополненное / под ред. А. П. Калашникова, В. И. Фисинина, В. В. Щеглова, Н. И. Клейменова. Москва. 2003. 456 с.
  22. Курляк И. Використання цеолітів у годівлі дійних корів. Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Гжицького. 2011. Том 13. №4(50). Частина 3. С. 165–168.
  23. ДСТУ 3662-97. Молоко коров’яче незбиране. Вимоги при закупівлі. [Чинний від 1998-01-01]. Вид. Офіц. Київ Держстандарт України, 1997. 10 с. ГОСТ 26933-86. Сырье и продукты пищевые. Методы определения кадмия (ГОСТ 26932-86. Сырье и продукты пищевые. Методы определения свинца. ГОСТ 26934-86. Сырье и продукты пищевые. Метод определения цинка. ГОСТ 26931-86. Сырье и продукты пищевые. Методы определения меди).
  24. Маменко А., Портянник С., Иванов Г. Миграция тяжелых металлов в молоко коров в условиях загрязнения окружающей среды поллютантамы и ксенобиотиками. Вестник Ульяновской государственной сельскохозяйственной академии. Научно-теоретический журнал. 2010. № 2(12). Ульяновск. Издательство ФГОУ ВПО “УГША”. С. 85–91.
  25. Мазур Т., Очеретяна Л., Димань Т. Екологія сирого молока у господарствах різних форм власності. Тваринництво України. 2006. No. 3. С. 7‒8.
  26. Eff ect of the ratio of zinc amino acid complex to zinc sulfate on the performance of Holstein cows / A. Nayeri et al. Journal of Dairy Science. 2014. Vol. 97. Issue 7. P. 4392– 4404. Doi:https/doi.org/10.3168/jds.2013-7541.
  27. Neathery M., Miller W. Metabolism and Toxicity of Cadmium, Mercury, and Lead in Animals: A Review1. Journal of Dairy Science. 1975. 58(12). P. 1767–1781. Doi:https/ doi.org/10.3168/jds.S0022-0302(75)84785-0.
  28. Papaioannou D., Katsoulos P., Panousis N., Karatzias Н. The role of natural and synthetic zeolites as feed additives on the prevention and/or the treatment of certain farm animal diseases: A review. Microporous and Mesoporous Materials. 2005. 84(1-3). P. 161–170. Doi:https/doi.org/10.1016/j. micromeso.2005.05.030
  29. Подобед Л., Цандур Н., Скрылев Н., Никитин А. Техника составления рационов кормления, кормосмесей и комбикормов для сельскохо-зяйственных животных. 1996. Одесса: ОГОШОС, 85 с.
  30. Praice W. Analitical atomic absortion spectrometry. London, New-York, Phein.1972. P. 259–275.
  31. Портянник С. Удосконалення технології виробництва екологічно чистого молока в умовах забруднення кормів важкими металами. Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини. Збірник наукових праць Харківської державної зооветеринарної академії. Х.: РВВ ХДЗВА. 2002. Випуск 11. Ч. 1,2. С. 317–322.
  32. Портянник С. Вплив преміксу та препарату “Т” на отримання екологічно чистого молока. Вісник Сумського національного аграрного університету. Науково-методичний журнал: Тваринництво. 2002. Выпуск 6. С. 471–474.
  33. Energy and nitrogen metabolism and insulin response to glucose challenge in lactating German Holstein and Charolais heifers / N. Pareek et al. Livestock Science. 2007. Vol. 112. Issues 1–2. P. 115–122. Doi:https/doi.org/10.1016/j. livsci.2007.02.001.
  34. Портянник С., Маменко О., Кочеткова В. Рекомендації з удосконалення технології виробництва екологічно чистого молока і яловичини та зниження їх забрудненості важкими металами. Рекомендації. 2003. Харків: ХДЗВА, 20 с.
  35. Савченко Ю., Савчук І. Сапоніт знижує концентрацію важких металів у продукції свинарства. Агропромислове виробництво. 2013. Випуск 6. С. 114–118.
  36. Міграція важких металів в системі корми - організм бугайців на відгодівлі / Ю. Савченко та ін. Вісник Житомирського національного агроекологічного університету. 2011. 1(28). С. 225–231.
  37. Шурыгина А. Баланс в рационе и продуктивность. Животноводство России. 2013. № 11. 51 с.
  38. Soriani N., Trevisi E., Calamari L. Relationships between rumination time, metabolic conditions, and health status in dairy cows during the transition period. J. Anim. Sci. 2012. Vol. 90. P. 4544–4554.
  39. Клиническая фармакология/ В. Соколов и др. 2002. М.: Колос, 464 с.
  40. Томмэ М. Минеральный состав кормов. 1968. М.: Колос, 256 с.
  41. Trinder N., Woodhouse C., Renton C. The eff ect of vitamin E and selenium on the incidence of retained placenta in dairy cows. The Veterinary record. 1969. No. 85. P. 550–553.
  42. Role of sulfur and chloride in the dietary cation-anion balance equation for lactating dairy cattle / W. Tucker et al. J. Dairy Sci. 1991. No. 69. 1205 p.
  43. Регіональна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Полтавській області у 2016 році / А. Вдовенко та ін. Інформацію підготували спеціалісти Департаменту екології та природних ресурсів Полтавської облдержадміністрації. 2017. 169 с.
  44. Засєкін Д. Детоксикація надлишку важких металів в організмі тварин – запорука збереження здоров’я та одержання екологічно чистої тваринницької продукції. Наук. вісн. НАУ. 2000. Вип. 28. С. 258–269.
ДолученняРозмір
PDF icon mamenko_portiannyk_1_2020.pdf5.05 МБ