Ви є тут

Вплив природно-кліматичної зони на продуктивність худоби української чорно-рябої молочної породи

Представлені дані досліджень впливу природно-кліматичних зон України на прояв господарсько корисних ознак худоби найчисельнішої в країні української чорно-рябої молочної породи дали підстави стверджувати про ефективність використання ресурсів у тих умовах, до яких вони найбільш адаптовані та мають змогу проявляти генетично обумовлений потенціал. З’ясовано, що у зоні Лісостепу корови племінних стад за лактацію продукували 7344 кг молока, що на 242 і 1125 кг більше, ніж в зоні Степу і на Поліссі, за значного варіювання ознаки у межах кожної кліматичної зони (Cv =11,6–27,5 %). Не сприяє високій продуктивності корів першої лактації зона Полісся, де надій тварин становив 5764 кг, тимчасом в інших кліматичних умовах – 6982–6992 кг. Доведено, що тривалість сервіс-періоду у корів трьох природно-кліматичних зон України змінювалась від 106 діб на Поліссі до 126 діб – Лісостепу. Однак вона не узгоджувалася з виходом телят на 100 корів, який на Поліссі становив 81 голову, у Степу – 82 і Лісостепу – 79 голів. Телиць зони Степу осіменяють живою масою 391 кг у віці 477 діб, а Лісостепу і Полісся з дещо меншою масою – 385 і 387 кг – у віці 493 та 517 діб, відповідно. Між телицями різних природно-кліматичних зон України відсутня достовірна різниця за живою масою у віці 6, 12 і 18 місяців, однак ступінь розвитку ознаки після 6-місячного віку був дещо кращим у худоби Степової зони. Виявлено додатний кореляційний зв’язок між надоєм корів першої лактації усіх природно-кліматичних зон та їх живою масою у віці 6, 12 і 18 місяців, а також від’ємний з віком телиць за першого осіменіння (-0,587… -0,810) за статистично значущої кореляції у худоби зони Степу. Визначено високий коефіцієнт кореляції (+0,703) між живою масою телиць за першого осіменіння та надоєм корів-первісток у зоні Полісся. Ключові слова: природно-кліматичні зони, українська чорно-ряба молочна порода, корови, надій, лактація, жива маса, показники відтворної здатності, селекційні ознаки.

  1. Тваринництво України 2016 (2015): статистичний збірник. К.: Державна служба статистики. 2017 (2016). 141 (211) с.
  2. Лаврук В.В. Оцінка виробництва та споживання населенням продукції тваринництва. Економіка та держава. 2017. № 6. С.72–74
  3. Семенда О.В. Формування стійкої кормової бази як елемента інтенсифікації молочного скотарства. Економіка та управління АПК. Біла Церква, 2011. Вип. 6 (89). С. 153–156.
  4. Басовский Н.З. Взаимодействие между генотипом и средой в популяциях молочного скота. Вісник аграрної науки. 1997. № 12. С. 40–43.
  5.  Недава В.Ю., Єфименко М.Я. Чорно-ряба худоба. К.: Урожай, 1987. 144 с.
  6. Ефименко М.Я. Украинская черно-пестрая молочная порода: генезис, состояние и перспективы селекции. Розведення і генетика тварин: міжвід. темат. наук. зб. 2010. Вип. 44. С. 17–20.
  7. Федорович Є.І. Західний внутрішньопородний тип української чорно-рябої молочної породи. Тваринництво України. 2009. Вип. 4. С. 22–23.
  8. Прохоренко П.Н. Голштино-фризская порода скота. Л.: Агропромиздат, 1985. 237 с.
  9. Ефименко М.Я. Формирование внутрипородной структуры создаваемых пород молочного скота. Розведення і генетика тварин: міжв. темат. наук. зб. 2012. № 46. С. 50–53.
  10. Пелехатий М.С., Піддубна Л.М. Роль бугаївплідників у формуванні відкритої популяції української чорно-рябої молочної породи північно-східного регіону. Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва. Біла Церква, 2010. Вип. 3(72). С. 88–92.
  11. Єфіменко М.Я., Коваленко Г.С., Полупан Ю.П. Південний внутріпородний тип української чорно-рябої молочної породи. Розведення і генетика тварин: міжвід. темат. наук. зб. 2008. Вип. 42. С. 74–81.
  12. Буюклу Г.І., Писаренко А.В. Реалізація генетичного потенціалу молочної продуктивності корів різних порід в умовах одного господарства Півдня України. Розведення і генетики тварин: міжвід. темат. наук. зб. 2010. № 44. С. 59–61.
  13. Войтенко С.Л., Петренко М.О., Шаферівський Б.С., Желізняк І.М. Молочна продуктивність та відтворна здатність корів української чорно-рябої молочної породи Полтавщини. Вісник Сумського Національного аграрного університету. 2017. Вип. 5/1 (31). С. 36–44.
  14. П’яте Національне повідомлення України з питань зміни клімату, підготовлене на виконання статті 4 та 12 Рамкової конвенції ООН про зміну клімату та статті 7 Кіотського протоколу. Київ, 2009. 281с.
  15. Підвищення стійкості до змін клімату сільськогосподарського сектору Півдня України. Регіональний екологічний центр для Центральної і Східної Європи. Сентендре, Угорщина, 2015. 76 с.
  16. Температура навколишнього середовища як фактор впливу на продуктивність великої рогатої худоби / Кравченко Ю.С. та ін. Науково-технічний бюлетень Інституту тваринництва НААН. 2019. № 121. С. 136-146. Doi:https/doi.org/10.32900/2312-8402-2019-121-136-146.
  17. Державний реєстр суб’єктів племінної справи у тваринництві за 2018 рік. URL: www/ URL:// animalbreedingcenter.org.ua/derjplemreestr [Дата зверенення 23.04.2020].
ДолученняРозмір
PDF icon voitenko_2_2020.pdf530.46 КБ