Досліджено вплив війни на зміну споживчої поведінки покупців сегменту харчових продуктів. Методологічну основу дослідження становлять наукові публікації вітчизняних і зарубіжних вчених щодо чинників впливу на споживчу поведінку під час кризових явищ. Використано методи опису, формалізації, узагальнення – для визначення стану продовольчої безпеки в Україні під час війни; аналізу та синтезу – для з’ясування детермінантів споживчої поведінки покупців продовольчого ринку під час кризових явищ; спостереження та індукції – для представлення продуктових уподобань українців та їх купівельної спроможності в різних регіонах під час війни; аналізу динаміки та структурних зрушень – для вивчення змін основних характеристик споживчої поведінки впродовж повномасштабного вторгнення рф в Україну; табличний та графічний – для візуалізації результатів. Ключовими чинниками, що позначаються на рішеннях споживачів під час кризових ситуацій, визначено економічну нестабільність, безпековий чинник та психологічні аспекти. З’ясовано, що під час війни ці детермінанти набувають нового змісту. Стан продовольчого забезпечення України під час війни змінився, однак споживча активність українців не зазнала суттєвих змін, оскільки український аграрний сектор продемонстрував високу стійкість та адаптивність до ризиків воєнного часу. Логістична система розподілу продовольчих товарів на регіональні ринки України витримала критичне навантаження, виявилася як соціально, так і економічно ефективною. Щодо якості раціону харчування існує ризик його подальшого погіршення через значне підвищення цін на харчові продукти і зменшення їх економічної доступності. Купівельна поведінка українців у сегменті харчових продуктів у воєнний час досить суттєво змінилася порівняно з довоєнними роками. Відбулися зміни попиту на продукцію за категоріями, спостерігається тенденція до надання переваги продуктам довготривалого зберігання, значна частка населення обмежує себе у витратах на харчування. Найбільшими є обмеження в південному та центральному регіонах; найменшими – в Києві та на заході України. Зросли інтернет-закупівлі продовольства, війна залучила до онлайн-шопінгу тих, хто досі цього не робив. Погіршення безпеки покупців призвело до зміни споживчих пріоритетів та перерозподілу витрат. Порушились усталені гастрономічні практики українців, зазнали змін щоденні моделі та раціони харчування. Має місце «панічний шопінг» ‒ накопичення запасів продуктів, яке дає людям відчуття контролю над ситуацією високого ризику, що виникла внаслідок катастрофи. Суттєво зросла прихильність споживачів до вітчизняних брендів, зокрема тих, що підтримують ЗСУ та соціально уразливі категорії українців.

Ключові слова: війна, споживча поведінка, харчові продукти, купівельна спроможність, «панічний шопінг», бренди.