Ви є тут

Відтворні якості свиноматок різних селекційних рівнів

У статті проведено порівняння відтворних якостей свиноматок GGP, GP та Р селекційних рівнів в умовах промислової технології виробництва свинини за різних варіантів їх розведення. Встановлено, що свиноматки материнських генотипів великої білої та ландрас порід ірландського походження мають високий рівень відтворних якостей на всіх рівнях селекційної піраміди в умовах індустріального комплексу степової зони України. Доведено, що свиноматки порід велика біла та ландрас за їх чистопородного розведення народжували на 32,1–35,2 % більше поросят, мали вищу на 35,9–37,5 % багатоплідність, меншу на 5,1–6,4 % частку нежиттєздатних поросят у гнізді після народження, більшу на 11,4–11,9 % масу гнізда поросят після народження та більшу на 31,6 % кількість поросят у гнізді за відлучення порівняно зі своїми чистопородними аналогами синтетичної термінальної лінії MaxGro. Водночас вони поступались останнім за великоплідністю на 22,0–29,2 %, збереженістю на 5,9–6,8 %, інтенсивністю росту підсисних поросят на 12,5–15,4 %, і як результат масою одного поросяти за відлучення у 28 діб на 14,2– 18,8 %. За комплексом відтворних ознак кращими на 12,4–32,4 % виявились свиноматки материнських генотипів над їх аналогами батьківської лінії. За порівняння відтворних якостей свиноматок великої білої та ландрас порід рівня GGP (за чистопородного їх розведення) та їх аналогів GP рівня (за прямого та зворотного схрещування) встановлено переваги тварин GP-рівня за загальною кількістю народжених поросят на 2,1 %, багатоплідністю на 2,8 %, великоплідністю на 1,7 %, масою гнізда поросят після народження на 2,2 %, кількістю поросят за відлучення на 4,1 %, середньою масою поросяти за відлучення на 1,3 %, середньою масою гнізда поросят за відлучення на 4,6 %, швидкістю росту поросят у підсисний період на 1,3 %. Водночас за кількістю нежиттєздатних поросят та збереженістю поросят до відлучення суттєвої різниці між тваринами цих груп не встановлено. Комплексне оцінювання відтворних показників свиноматок GP рівня за допомогою індексу СІВЯС та індексу з обмеженою кількістю ознак довело перевагу тварин цього рівня над їх аналогами з GGP рівня на 2,8–3,3 %. Встановлено, що помісні свиноматки Р рівня ♀ВБ×♂Л та ♀Л×♂ ВБ за осіменіння їх спермою кнурів синтетичною кількістю поросят після народження, на 5,1 % за великоплідністю, на 2,3–3,2 % за кількістю поросят за відлучення, на 2,8 % за масою однієї голови за відлучення, на 3,7 % за масою гнізда поросят за відлучення та на 2,3 % за інтенсивністю росту поросят у підсисний період. Водночас вони поступались аналогам GP рівня на 2,7–3,3 % за часткою нежиттєздатних поросят та на 0,6 % за багатоплідністю. Комплексне оцінювання відтворних якостей свиноматок за допомогою індексу СІВЯС та індексу відтворних якостей свиноматок з обмеженою кількістю ознак не виявило суттєвих відмінностей між свиноматкам Р та GP рівнів. За порівняння свиноматок Р та GGP рівнів (материнської форми) встановлено їх перевагу за загальною кількістю поросят після народження на 3,9 %, багатоплідністю на 2,2 %, великоплідністю на 6,8 %, масою гнізда поросят після народження на 6,3 %, збереженістю поросят до відлучення на 1,7–2,0 %, кількістю поросят за відлучення на 5,7–6,5 %, масою однієї голови за відлучення на 4,2 %, живою масою гнізда поросят за відлучення на 8,5 %, інтенсивністю росту поросят у підсисний період на 3,5 %, однак встановлено на 0,3–2,7 % меншу частку нежиттєздатних поросят. За комплексною оцінкою свиноматок з використанням індексів СІВЯС та індексу відтворних якостей свиноматок з обмеженою кількістю ознак встановлено перевагу свиноматок Р-рівня над GGP на 3,9 та 3,3 % відповідно. Свиноматки Р рівня переважали аналогів синтетичної лінії MaxGro за загальною кількістю поросят після народження на 34,2 %, багатоплідністю на 59,1 %, масою гнізда поросят після народження на 27,8 %, кількістю поросят за відлучення на 54,1 %, живою масою гнізда поросят за відлучення на 8,5 %. Однак у гніздах свиноматок синтетичної лінії MaxGro встановлено на 4,2 % вищу частку нежиттєздатних поросят, на 25,8 % великоплідність, на 4,6 % збереженість поросят до відлучення, на 11,8 % масу однієї голови за відлучення, на 8,8 % інтенсивність росту поросят у підсисний період. За комплексною оцінкою свиноматок з використанням індексів СІВЯС та індексу відтворних якостей свиноматок з обмеженою кількістю ознак встановлено перевагу свиноматок Р-рівня над GGP на 25,9 та 31,8 % відповідно.

Ключові слова: відтворні якості, збереженість, багатоплідність, маса гнізда, материнські лінії, батьківські лінії.

  1. Merks J., Mathur P., Knol E. New phenotypes for new breeding goals in pigs. Animal. 2012. Vol. 6. Issue 04. P. 535–543.
  2. Cucchi T., Hulme-Beaman A., Yuan J., Dobney K. Early Neolithic pig domestication at Jiahu, Henan Province, China: Clues from molar shape analyses using geometric morphometric approaches. J Archaeol Sci. 2011. Issue 38. P. 11–22.
  3. Artificial selection on introduced Asian haplotypes shaped the genetic architecture in European commercial pigs/M. Bosse et al. Proceedings of the Biological Sciences. 2015. Issue 282:pii:20152019. DOI:10.1098/rspb.2015.2019
  4. Zeder M.A. The domestication of animals. J Anthropol Res Compet. 2012. 68. P. 161–190. DOI:10.3998/jar.0521004.0068.201
  5. Genetics of adaptation in domestic farm animals: A review/T. Mirkena et al. Livestock Science. 2010. Issue 132. P. 1–12.
  6. Genetics of adaptation and domestication in livestock/S. Mignon-Grasteau et al. Livest Prod Sci. 2005. Issue 93. P. 3–14. DOI:10.1016/j.livprodsci.2004.11.001
  7. Price E.O. Behavioral aspects of animal domestication. Q Rev Biol. 1984. Issue 59. P. 1–32. DOI:10.1086/413673
  8. Identification of the yellow skin gene reveals a hybrid origin of the domestic chicken/J. Eriksson et al. PLoS Genet. 2008. Issue 4:e1000010. DOI:10.1371/ journal.pgen.1000010
  9. Whole-genome resequencing reveals worldwide ancestry and adaptive introgression events of domesticated cattle in East Asia/N. Chen et al. Nat Commun. 2018. Issue 9. P. 1–13. DOI:10.1038/s41467- 018-04737-0
  10. Long-term reciprocal gene flow in wild and domestic geese reveals complex domestication history/M.E. Heikkinen et al. G3 Genes Genomes Genet. 2020. Issue 10. P. 3061–3070. DOI:10.1534/ g3.120.400886
  11. Reconstructing the origin and spread of horse domestication in the Eurasian steppe/ V. Warmuth et al. Proc Natl Acad Sci USA. 2012. Issue 109. P. 8202– 8206. DOI:10.1073/pnas.1111122109
  12. Genomic signatures of adaptive introgression from European mouflon into domestic sheep/M. Barbato et al. Sci Rep. 2017. Issue 7. 7623 p. DOI:10.1038/ s41598-017-07382-7
  13. Broken barriers: human-induced changes to gene flow and introgression in animals: an examination of the ways in which humans increase genetic exchange among populations and species and the consequences for biodiversity/E. Crispo et al. BioEssays. 2011. Issue 33. P. 508–518.
  14. Hybridisation in European ungulates: an overview of the current status, causes, and consequences/ Iacolina L. et al. Mamm Rev. 2019. Issue 49. P. 45–59.
  15. Ottenburghs J. The genic view of hybridization in the Anthropocene. Evol Appl. 2021. Issue 14. P. 2342–2360.
  16. Anderson E., Stebbins G.L.J. Hybridization as an evolutionary stimulus. Evolution. 1954. Issue 8. P. 378–388.
  17. Mallet J. Hybridization as an invasion of the genome. Trends EcolE. 2005. Issue 20. P. 229–237.
  18. vonHoldt B.M., Brzeski K.E., Wilcove D.S., Rutledge L.Y. Redefining the role of admixture and genomics in species conservation. Conserv Lett. 2018. Issue 11. P. 1–6.
  19. Randi E. Detecting hybridization between wild species and their domesticated relatives. Mol Ecol. 2008. Issue 17. P. 285–293.
  20. Trouwborst A. Exploring the legal status of wolf-dog hybrids and other dubious animals: International and EU law and the wildlife conservation problem of hybridization with domestic and alien species. Rev Eur Comp Int Environ Law. 2014. Issue 23. P. 111–124.
  21. Bosse M. A Genomics Perspective on Pig Domestication. In (Ed.), Animal Domestication. Intech Open. 2018. DOI:10.5772/intechopen.82646
  22. Huang W., Mackay T.F. The genetic architecture of quantitative traits cannot be inferred from variance component analysis. PLoS Genet. 12:e1006421. 2016. DOI:10.1371/journal.pgen. 1006421
  23. Jia Y., Jannink J.L. Multiple-trait genomic selection methods increase genetic value prediction accuracy. Genetics. 2012. Issue 192. P. 1513–1522. DOI: 10.1534/genetics.112.144246
  24. Genome-wide identification and analysis of heterotic loci in three maize hybrids/ Liu H. et al. Plant Biotechnol. J. 2020. Issue 18. P. 185–194. DOI: 10.1111/pbi.13186
  25. Повод М.Г., Михалко О.Г., Кремезь М.І. Відтворювальні якості свиноматок материнських та батьківської ліній. Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія "Тваринництво". Вип. 4(47). 2021. С. 133–138. DOI:10.32845/bsnau. lvst.2021.4.22
  26. Повод М.Г., Храмкова О.М., Відтворювальні якості свиноматок f1 різної селекції та інтенсивність росту їх приплоду при гібридизації в умовах промислового комплексу. Науково-технічний бюлетень ІТ НААН, Вип. 116. 2016. С. 121–156.
  27. Михалко О.Г., Повод М.Г., Андрійчук В.Ф., Вплив методів розведення та віку свиноматок данської селекції на їх продуктивність. «НТБ ІТ НААН», № 125. 2021. С. 161–179.
  28. Березовский Н.Д., Почерняев Ф.К., Коротков В.А., Методика моделирования индексов для использования их в селекции свиней. Методы улучшения процессов селекции, разведения и воспроизводства свиней (методические указания). М., 1986. С. 3–14.
  29. Церенюк О.М. Об’єктивна оцінка материнської продуктивності свиней. Таврійський науковий вісник. Вип. 78. Ч. 2(І). 2010. С. 221–227.
  30. Меркурьева Е.К. Генетические основы селекции в скотоводстве. М.: Колос, 1977. 240 с.
ДолученняРозмір
PDF icon kremez_1_2022.pdf667.06 КБ