Нанорозмірні природні глинисті мінерали, до складу яких входять Si, O, Al та Mg, належать до класу екобезпечних неорганічних матеріалів з унікальною структурою та різноманітною морфологією, зокрема нанострижнів, нановолокон та нанотрубок. Алюмосилікатні галуазитні нанотрубки (ГНТ) є порівняно новими об’єктами дослідження в матеріалознавстві, мають ряд екологічних та економічних переваг, порівняно з вуглецевими (ВНТ), а також фулереном, графеном. Природні галуазити на порядок дешевші за свої синтетичні аналоги. Місця знаходження галуазиту досить поширені, наприклад, у районі Кривого Рогу та інших місцях, в інших країнах. ГНТ, внаслідок високої екологічності та біодоступності, можуть застосовуватися у медицині, в тому числі як носії лікарських засобів з контрольованим виведенням. ГНТ також можуть виявляти фотокаталітичні властивості, мають високі адсорбційні властивості по відношенню до важких металів Cu(II), Pb(II), Cd(II), Zn(II), Cr(IV) і Co(II) та розчинів, що містять барвники, пестициди і деякі інші органічні забруднювачі, а також токсичні гази (амоніак, сірководень). ГНТ у поєднанні з іншими металами, такими як Мn, Ti, набувають різноманітних практичних застосувань. ГНТ вводили для забезпечення кращих функціональних фотоелектрокаталітичних властивостей композитів, що можуть бути підкладкою, особливо у варіанті декорування оксидами нанотрубок. Наприклад, титан, білий пігмент, нетоксичний входить до списку харчових добавок та позначається як Е171. Міститься в продуктах харчового призначення: цукерках, печиві, тістечках, курячих філе, крабових паличках, жувальних гумках, шоколадних виробах. Хоча добавки діоксиду титану в харчових продуктах дозволені багатьма офіційними документами, в науковій літературі недостатньо даних щодо потенційної небезпечності діоксиду титану для організму людини. Підвищений інтерес до TiO2 обумовлений його високою фотокаталітичною активністю, що дозволяє реалізувати процеси деструкції органічних сполук, в тому числі екотоксикантів, у безпечні продукти. ГНТ, або матеріали на їх основі, знайшли багато корисних застосувань в очищенні питної води та промислових стічних вод. Структурні особливості ГНТ дозволяють отримати на їх основі нові композиційні матеріали такі як, наприклад, імогалітні нанотрубки (ІНТ) широкого функціонального призначення та визначити фізико-хімічні закономірності їх утворення. Отже, актуальність роботи полягає в об’єднанні галуазитних нанотрубок та діоксиду титану як композитних матеріалів, використовуючи електросинтез, та аналізі впливу фазового складу, фотокаталітичної активності композитного матеріалу на безпечність його практичного застосування, в тому числі в харчової промисловості.

Ключові слова: алюмосилікати, нанотрубки, наноматеріали, внутрішня поверхня, безпека, галуазит, діоксид титану, композити, нанокомпозити, синтез.