Збереження генетичних ресурсів у тваринництві є необхідністю, яка визначена можливостями і реальністю різноманітності генофонду, наявного в країні, що зумовлює продуктивні та адаптивні можливості окремих порід великої рогатої худоби. Аборигенні породи є носіями унікальних генів і генних комплексів, відновити які у разі їх зникнення неможливо. Маркерзалежна селекція є одним із актуальних напрямів удосконалення великої рогатої худоби молочного напряму продуктивності. Вона дає змогу вести добір і підбір батьківських форм на генному рівні. Актуальним питанням у селекції молочної худоби сьогодні є вивчення взаємозв’язку між спадковими чинниками, які обумовлюють типи білків у молоці. Генетичні варіанти бета-казеїну суттєво впливають на здоров’я людини, капа-казеїну – пов’язані з якістю молочної сировини та більшою придатністю молока для переробки та виробництва сиру. Було досліджено наявну спермопродукцію бугаїв лебединської породи за генами бета- (CSN2) та капа-казеїну (CSN3). Матеріалом для дослідження була сперма плідників великої рогатої худоби лебединської породи. Визначення поліморфізму генів бета- та капа-казеїну проводили методом ПЛР-ПДРФ у лабораторії Інституту тваринництва НААН. Аналіз генеалогічної структури довів, що 12 бугаїв-плідників належать до 8 ліній. З 12 плідників 5 – чистопородні лебединські, 7 – помісі зі швіцькою породою. Серед досліджених за комплексним генотипом (CSN2-(CSN3) один бугай мав бажаний генотип А2А2ВВ, ще по одному бугаю мали генотипи А2А2АВ; А1А2ВВ; А1А2АВ; А1А1АА. П’ять бугаїв мають генотип А1А2АА, а два бугаї – А1А1АВ. У плідників лебединської породи відмічено високу частоту алельного варіанта А2 бета-казеїну (46 %), та В капа-казеїну (33 %). Для створення мікропопуляцій з бажаним комплексним генотипом А2А2/ВВ рекомендовані бугаї-плідники, у яких частота алелів бета-казеїну А2 та капа-казеїну В задовольняють вимоги. Ключові слова: бугай-плідник, бета-казеїн, капа-казеїн, генотип, алель, частота гаплотипів.