У статті подано результати досліджень трансформації важких металів у рослинних побутових відходах (опалому листі) в процесі компостування за допомогою каліфорнійського черв’яка. Відомо, що в містах за вегетаційний період накопичується велика кількість опалого листя. Воно є цінною сировиною для виробництва палива, чудовим тепловим ізолятором, добрим сидератом та може підлягати вторинній переробці. Нами була розроблена технологія виробництва гумусу на основі рослинних побутових відходів (опале листя) за допомогою каліфорнійського черв’яка. Перед компостуванням визначали концентрацію важких металів (свинцю, кадмію, міді та цинку) в зібраному з вулиць міста Вінниця листі. Аналізи показали, що фон цих металів у рослинних відходах не перевищував гранично допустимі норми. Експериментально доведено, що за компостування відбувається трансформація важких металів з опалого листя у тіло каліфорнійського черв’яка та виведення їх у вигляді нерозчинних компонентів у нижчих шарах ложа компостера. За періодами компостування різні важкі метали трансформувалися та мігрували по-різному. Про це свідчать результати вивчення вмісту свинцю, кадмію, міді, цинку та марганцю на початку ферментації, після 100, 120 та 150 діб компостування. Достовірне зниження вмісту свинцю в компості на 0,23 мг/кг у субстраті було виявлено на 120-у добу компостування. Наприкінці біоферментації в компості рівень кадмію, міді та марганцю знизився відповідно на 8,5 та 31 %. Крім того, експериментально установлено, що за період компостування різні важкі метали проявляли неоднакову міграційну здатність та трансформацію у розчинні форми. Найбільш активно проходила адсорбція та виведення з компосту цинку. Встановлено, що в гумінові розчинні у воді сполуки трансформувалося більше 78 % усього цинку, який містився в компостованому субстраті. Найменш мобільними виявилися сполуки свинцю. Проте навіть такий метал як свинець, за 150 діб компостування за допомогою каліфорнійського черв’яка, на 40 % переходив у розчинну форму та мігрував у нижні шари ложа з гуміновими рідинами. Тому вторинна переробка рослинних відходів міст (опалого листя, газонної трави, відходів садово-паркового господарства тощо) шляхом компостування з використанням вермікультури дозволить не тільки вирішити соціальну проблему утилізації, але й сприятиме підвищенню екологічної безпеки та економічної ефективності.

Ключові слова: важкі метали, трансформація, каліфорнійські черв’яки, компост, рослинні відходи, компостування.