Ви є тут

Порівняльна характеристика дезінфекційних засобів для молочного устаткування та якості молочної продукції за впливу паратипових факторів навколишнього середовища

Досліджено параметри мікроклімату корівника за безприв’язного способу утримання корів у весняний період. Встановлено, що температурний режим у корівнику становив у середньому 8,8±1,34° С, відносна вологість і швидкість руху повітря в порівнюваних приміщеннях перебувала в межах гігієнічних норм. Мікробіологічні показники бактеріального забруднення повітря відповідають верхнім показникам гігієнічних норм та становлять 116,64±6,32 КУО в 1 м3. Бактеріальне забруднення технологічного обладнання в середньому становило 119,33±14,71 тис. КУО/м3. Вміст шкідливих газів у приміщенні не перевищував допустимих санітарно-гігієнічних норм та знаходився в межах нормативів ВНТП-АПК-01.05. Скотарські підприємства (комплекси, ферми, малі ферми). Середній показник кількості МАФАнМ у змивах з об’єктів дослідження (дійкова гума, колектор, молочний шланг, молокопровід) після промивання водою становив 368,4±9,8 тис. КУО/см3, а 0,5 % розчином кальцинованої соди – 249,0±11,7 тис. КУО/см3. Вищий рівень мікробіологічної чистоти внутрішніх поверхонь молочного обладнання забезпечувала санітарна обробка за використання дезінфікувального засобу «Perfo Grif», при цьому кількість МАФАнМ у змивах у середньому становила 139,7±7,0 тис. КУО/см3. Найкращі показники мікробіологічної чистоти молочного обладнання отримано за санітарної обробки 0,5 % розчином «Higienic-K». Середня кількість МАФАнМ при цьому становила 126,2±1,5 тис. КУО/см3. У разі використання для санобробки молочного обладнання розчину кальцинованої соди кількість МАФАнМ у свіжовидоєному молоці, яке було відібране з охолоджувача, становила 198,3±12,16 тис. КУО/см3, що відповідає першому ґатунку, згідно з ДСТУ 3362:2018 «Молоко-сировина коров’яче». Технічні умови. Водночас під час санобробки обладнання кислотними мийно-дезінфікувальними засобами «Perfo Grif» і «Higienic-K» кількість МАФАнМ молока становила, відповідно, 114±8,14 і 102,0±16,3 тис. КУО/см3, що відповідає вищому ґатунку. Титр БГКП при цьому становив понад 1,0, а кількість соматичних клітин (КСК) була в межах допустимої норми (400 тис./мл). Отже, для ефективної санітарно-гігієнічної обробки доїльного устаткування робочі розчини дезінфектантів на основі пероцтової, азотної та фосфорної кислот повинні містити 0,5 % діючої речовини, що забезпечить знищення мікроорганізмів за експозиції 5–15 хв.

Ключові слова: молочне устаткування, молочна продукція, дезінфекція, гігієна виробництва молока, мікробіологічні показники молока, технологія виробництва молока, якість молока.

  1. Data for comparison of chlorine dioxide and chlorine disinfection power in a real dairy wastewater effluent/ M. Akhlaghi et al. Data Brief. 2018. 18. P. 886–890. DOI:10.1016/j.dib.2018.03.117. PMID: 29900255; PMCID: PMC5996494.
  2. ДСТУ 3662:2018 (2018). Молоко-сировина коровяче. Технічні умови. [Чинний від 2019-01-01]. Київ: Держспоживстандарт України.
  3. The association between bulk tank milk analysis for raw milk quality and on-farm management practices/ A.M. Elmoslemany et al. Preventive Veterinary Medicine, 2010. 95(1–2). P. 32–40. DOI:10.1016/j.prevetmed.2010.03.007.
  4. Касянчук В., Крижанівський Я. І., Даниленко, І. А. Ретельний контроль виробництва молока на фермі – основний важіль у забезпеченні населення високоякісною продукцією. Тваринництво Украиїни, 2006. 4. С. 20–22.
  5. Кухтин М. Д., Перкій Ю. Б., Покотило О. С. Ефективна санітарна обробка технологічного обладнання як основа безпечного виробництва. Молочна індустрія, 2015. 4. С. 26–27.
  6. Microbial Contamination in Milk Quality and Health Risk of the Consumers of Raw Milk and Dairy Products, Nutrition in Health and Disease – Our Challenges Now and Forthcoming Time, Gyula Mózsik and Mária Figler/ V. Velázquez-Ordoñez et al. Intech Open. 2019. DOI:10.5772/intechopen.86182.
  7. Implementation of HACCP to control the influence of milking equipment and cooling tank on the milk quality/ M.J. Vilar et al. Trends in Food Science & Technology, 2012. 23(1). P. 4–12. DOI:10.1016/j. tifs.2011. 08.002.
  8. Лайтер-Москалюк С. В. Вплив мікробних біоплівок на якість санітарної обробки доїльного устаткування. Оргкомітет, 2022. 207 с. URL:http://www.economy-confer.com.ua/full-article/4004/.
  9. Остапюк М. П., Касянчук В. В. Вдосконалення ветеринарно-санітарного контролю отримання молока на фермах. Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, Том 13. № 4(50). Частина. 2011. С. 314–318.
  10. Ільніцька Ю. В., Поляк Я. Ю., Слюсаренко С. В. Значення дезінфекції молочного обладнання в технології одержання безпечного та якісного молока. Сучасний розвиток ветеринарної медицини: матеріали міжнародної науково-практичної конференції. 21 жовтня 2021 р. м. Білоцерківський НАУ. С. 17–19.
  11. Розробка інструкції щодо технологічної мийки та санітарної обробки обладнання молочних підприємств звіт про НДР: 89.09. (ДР 0109П002638). К.: Технологічний інститут молока та м’яса НАНУ, 2010. 14 с.
  12. Шульга Н. М., Млечко Л. А. Санітарія та гігієна: навч. посіб. для студ. ВНЗ. К.: Міносвіти і науки, молоді та спорту України ІПДО НУХТ, 2011. 34 с.
  13. Method for cleaning sndustrial equipment with pre-treatment: пат. ЕІ88114222 В2 РІ8А: заявл. 25.10.05; опубл. 14.02.12. 13 с.
  14. Рекомендації щодо санітарномікробіологічного дослідження змивів з поверхонь тест-об'єктів та обєктів ветеринарноуо науляду і контролю: методичні рекомендації / О. М. Якубчак та ін. Київ: НАУ, 2005.
  15. Палій А. П. Техніко-технологічні іновації у молочному скотарстві: Монографія. Харків: Міськдрук. 2019. 324 с.
  16. Шкромада О. І., Дудченко Ю. А., Неджеря Т. І., Абубакарі І. К. Дослідження дезінфікуючих властивостей препарату контравір для дезінфекції об’єктів ветеринарного призначення. Вісник Сумського НАУ. Ветеринарна медицина. 2019. Вип. 3 (46). С. 29–35.
  17. Airborne dissemination of Escherichia coli in a dairy cattle farm and its environment/ S. Sanz et al. Int. J. Food Microbiol. 2015. 197. P. 40–44.
  18. Curiel G. J., Van Eijk H. M. J., Lelieveld H. L. M. Risk and control of airborne contamination. In Encyclopedia of Food Microbiology; Robinson, R.K., Batt, C.A., Patel, P.D., Eds.; Academic Press: London, UK, 2000. P. 1816–1822.
  19. Dungan R. S., Leytem A. B., Bjorneberg D. L. Concentrations of airborne endotoxin and microorganisms at a 10,000-cow open-freestall dairy. J. Anim. Sci. 2011. 89. P. 3300–3309.
  20. Quintana Á. R., Seseña S., Garzón A., Arias R. Factors Affecting Levels of Airborne Bacteria in Dairy Farms: A Review. Animals (Basel). 2020. 10(3). 526 p. DOI:10.3390/ani10030526. PMID: 32245161; PMCID: PMC7142656.
  21. Bergey’s Manual of Systematic Bacteriology - Williams, Wilkins, 1948. 1984. Vol. 1,2,3.
ДолученняРозмір
PDF icon gryshko_1_2023.pdf550.21 КБ