Одним із способів підвищення стабільності ензимів і мікроорганізмів, які містяться у заквасках для кисломолочних продуктів до умов зовнішнього середовища є їх іммобілізація на носіях. Носії, які використовуються для іммобілізації мають буди придатними до харчування, нетоксичними і володіти сорбційними властивостями або здатністю утворювати ковалентні зв’язки. Тому, були проведені порівняльні дослідження сорбційних властивостей желатину натурального, швидкорозчинного харчового (П-11) та крохмалю картопляного розчинного для йодометрії.

Встановлено, що із збільшенням кількості носіїв (крохмаль і желатин) у суміші кількість не адсорбованого вітаміну В₂ зменшується. Порівнюючи носії виявлено, що сорбційні показники желатину у 2,0–2,4 рази вищі ніж крохмалю.

Ключові слова: місткість носія, сорбційні властивості, носії, іммобілізація, желатин, крохмаль, дистильована вода.