Ви є тут

Головна » БТФ №1 2023

Вплив способу консервації бджолиного обніжжя на розвиток глоткової залози у медоносних бджіл Apis mellifera L

Сучасні сільськогосподарські системи передбачають використання великих монокультур, що суттєво обмежує різноманітність квітів для бджіл. У статті представлено дані щодо біохімічного складу монофлорного обніжжя та його впливу на розвиток глоткових залоз у медоносних бджіл. Проведені дослідження дають підставу вважати, що вміст протеїну в бджолиному обніжжі залежить від видового походження та методу консервації. Досліджені зразки щодо вмісту протеїну показують, що його кількість коливається в межах від 11,9 до 24,9 %. Максимальну кількість протеїну виявлено у свіжому ріпаковому та яблуневому обніжжі. Для вивчення впливу монофлорних дієт на ріст і розвиток глоткової залози було сформовано 9 груп бджолиних сімей-аналогів по 3 в кожній, яким вводили в раціон три види корму. Перший вид – це свіже обніжжя з таких рослин: яблуня, кульбаба, ріпак озимий, гречка, конюшина, каштан, малина. Другий вид – це аналогічне обніжжя, але після річного зберігання за умов глибокого заморожування. Раціон третього виду складався зі зазначеного обніжжя, але у процесі заготівлі воно було висушеним. Водночас сформовану групу бджолиних сімей було розділено ще на дві підгрупи. Одні споживали змішане обніжжя у рівних пропорціях, інші не мали жодних протеїнових кормів. Тривалість досліду становила 15 діб. На 10 добу проводили визначення розвитку ацинусів глоткової залози. За морфометрією ацинусів та динамікою наповнення везикул найкращі показники отримано у групі бджіл, які споживали змішане бджолине обніжжя. Виявлене високоймовірне збільшення довжини та ширини ацинусів глоткової залози на 36,4 та 34,7 %, порівняно з бджолами, які зовсім не споживали квіткового пилку. Повністю проявила свій потенціал щодо продукування маточного молочка група бджіл, яка в раціоні отримала свіже ріпакове та яблуневе обніжжя. Найгірший розвиток глоткової залози виявлено у групі бджіл, яка споживала висушене обніжжя з кульбаби. У цій групі площа ацинусів коливалась у межах від 15,5 до 16,4 тис. мкм2. Виявлено залежність між умістом протеїну в раціоні та ступенем розвитку глоткової залози. З-поміж досліджених способів його консервації умови глибокого заморожування виявились найкращими. Застосування експериментальних монофлорних дієт має негативний вплив на інтер’єрні показники організму медоносних бджіл.

Ключові слова: Apis mellifera L., глоткова залоза, живлення, протеїн, квітковий пилок, зберігання обніжжя.

КОВАЛЬСЬКИЙ Ю.В. https://orcid.org/0000-0002-5751-5844


ПЕРІГ М.Д. https://orcid.org/0000-0001-5933-728X


  1. Frias B. E. D., Barbosa C. D., Laurenco A. P. Pollen nutrition in honey bees (Apis mellifera): Impact on adult health. Apidologie. 2016. 47. P. 15–25. DOI:10.1007/s13592-015-0373-y.
  2. Ecological stoichiometry of the honeybee: Pollen diversity and adequate species composition are needed to mitigate limitations imposed on the growth and development of bees by pollen quality / M. Filipiak et al. PLoS ONE. 2017. 12:e0183236. DOI:10.1371/journal.pone. 0183236.
  3. Haase A., Hoffmann K. Pollen Diet – Properties and Impact on a Bee Colony. Insects. 2021. 12(9). 798 p. DOI:10.3390/insects12090798.
  4. Interacting stressors matter: Diet quality and virus infection in honeybee health / A.G. Dolezal et al. R. Soc. Open Sci. 2019. 6:181803. DOI:10.1098/ rsos.181803.
  5. Hemolymph Metabolism Analysis of Honey Bee (Apis mellifera L.). Response to Different Bee Pollens / H. Chang et al. Insects. 2022. 30. 14(1). 37 p. DOI:10. 3390/insects14010037.
  6. Taha E., Al-Kahtani S., Taha R. Protein content and amino acids composition of bee-pollens from major floral sources in Al-Ahsa, eastern Saudi Arabia. Saudi J Biol Sci. 2019. 26(2). P. 232–237. DOI:10.1016/j.sjbs.2017.06.003.
  7. Connecting the nutrient composition of seasonal pollens with changing nutritional needs of honey bee (Apis mellifera L.) colonies / G. DeGrandi-Hoffman et al. J Insect Physiol. 2018. 109. P. 114–124. DOI:10.1016/j.jinsphys.2018.07.002.
  8. Variations in the Availability of Pollen Resources Affect Honey Bee Health / G. Di Pasquale et al. PLoS One. 2016. 15. 11 (9):e0162818. DOI:10.1371/ journal.pone.0162818.
  9. Corby-Harris V., Snyder L. (2018). Measuring Hypopharyngeal Gland Acinus Size in Honey Bee (Apis mellifera L.) Workers. J Vis Exp. 2018. (139). 58261 p. DOI:10.3791/58261.
  10. Corby-Harris V., Snyder L., Meador C., Ayotte T. (2018). Honey bee (Apis mellifera L.) nurses do not consume pollens based on their nutritional quality. PLoS One. 2018. 13(1):e0191050. DOI:10.1371/journal.pone.0191050.
  11. Wright G. A., Nicolson S. W., Shafir S. Nutritional Physiology and Ecology of Honey Bees. Annu Rev Entomol. 2018. 7. 63. P. 327–344. DOI:10.1146/ annurev-ento-020117-043423.
  12. Liolios V., Tananaki C., Kanelis D. The microbiological quality of fresh bee pollen during the harvesting process. Journal of Apicultural Research. Published online: 03 Nov 2022. 2022. DOI:10.1051/ apido:2000130.
  13. Zheng B., Wu Z., Xu B. The Effects of Dietary Protein Levels on the Population Growth, Performance, and Physiology of Honey Bee Workers During Early Spring. J Insect Sci. 2014.
  14. 191 p. DOI:10.1093/jisesa/ieu053. 14. Blood Hematological and Biochemical Constituents, Antioxidant Enzymes, Immunity and Lymphoid Organs of Broiler Chicks Supplemented with Propolis, Bee Pollen and Mannan Oligosaccharides Continuously or Intermittently / Y. Attia et al. 2017. 96(12). P. 4182–4192. DOI:10.3382/ps/pex173.
  15. Bee pollens originating from different species have unique effects on ovarian cell functions / A. Sirotkin et al. Pharm Biol. 2020. 58(1). P. 1101–1106. DOI:10. 1080/13880209.2020.1839514.
  16. Consumption of bee pollen affects rat ovarian functions / A. Kolesarova et al. J Anim Physiol Anim Nutr (Berl). 2013. 97(6). P. 1059–1065. DOI:10.1111/ jpn.12013.
  17. The effect of bee pollen on secretion activity, markers of proliferation and apoptosis of porcine ovarian granulosa cells in vitro / A. Kolesarova et al. J Environ Sci Health B. 2011. 46(3). P. 207–212. DOI:1 0.1080/03601234.2011.540202.
  18. Evaluation of the nutritive value of maize for honey bees / N. Höcherl et al. J Insect Physiol. 2012. 58(2). P. 278–285. DOI:10.1016/j.jinsphys.2011.12.001.
  19. Impact of nutritional stress on the honeybee colony health / B. Branchiccela et al. Sci Rep. 2015. 9. 10156 p. DOI:10.1038/s41598-019-46453-9.
  20. Béjar V., Garduño J., Calvillo K., García E. Survival, Body Condition, and Immune System of Apis mellifera liguistica Fed Avocado, Maize, and Polyfloral Pollen Diet. Neotrop Entomol. 2022. 51(4). P. 583–592. DOI:10.1007/s13744-022-00974-7.
  21. Influence of pollen nutrition on honey bee health: do pollen quality and diversity matter? / G. Pasquale et al. PLoS One. 2013. 5. 8(8):e72016. DOI:10.1371/journal.pone.0072016.
  22. Azzouz-Olden F., Hunt A., DeGrandi-Hoffman G. Transcriptional response of honey bee (Apis mellifera) to differential nutritional status and Nosema infection. BMC Genomics. 2018. 19(1). 628 p. DOI:10.1186/s12864-018-5007-0.
  23. Kjeldahl J. Neue Methode sur Bestimmung der Stickstoffs in organischen Korpern. S. Anal. Shem., 1883. no. 22. 366 p.
  24. Stabler D., Power E., Borland A. A method for analysing small samples of floral pollen for free and protein‐bound amino acids. Methods Ecol Evol. 2018. 9(2). P. 430–438. DOI:10.1111/ 2041-210X.12867.
  25. Kovalskyi Yu. V., Kyryliv Ya. I. The influence of the vital range of temperature on the physiological, biochemical and morphological parameters of honey bees (Apis mellifera L.) in the post-embryonic period: methodological recommendations. Lviv: Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies of Lviv. 2014. 105 p.
  26. Kovalskyi Yu. V., Kirillov Ya. I. The effect of reduced incubation temperature of honey bee brood on the morphological features of the structure of the pharyngeal gland. Scientific herald of Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies of Lviv. Lviv. 2014. Vol. 16. no. 3 (60). Part 2. P. 141–147.
  27. Щербатий З. Є., Кос В. Ф., Кропивка Ю. Г. Генетика з біометрією. (Лабораторно-практичний курс). Львів, 2014. 288 с.
  28. Activity of salivary glands in secreting honey-elaborating enzymes in two subspecies of honeybee (Apis mellifera L.) / A. Al-Sherif et al. Physiologicak Entomology. First published: 29 August. 2017. DOI:10.1111/phen.12213.
  29. Smodiš Škerl M., Gregorc A. Characteristics of hypopharyngeal glands in honeybees (Apis mellifera carnica) from a nurse colony. Slov Vet Res. 2015. 52 (2). P. 67–74. UDC 638.121.2:638.144:612.4.09:6 12.33.
  30. Seydur R., Ibamelaker T., Sudhanya R. Hypopharyngeal Gland Activity in Task-Specific Workers Under Brood and Broodless Conditions in Apis Cerana Indica (Fab.). Journal of Apicultural Science. 2014. 58(2). P. 59–70. DOI:10.2478/jas-2014-0022.
  31. Keskin M., Özkök A. Effects of drying techniques on chemical composition and volatile constituents of bee pollen. Czech J. Food Sci., 2020. 38. P. 203–208. DOI:10.17221/79/2020-CJFS.
ДолученняРозмір
PDF icon kovalskyi_1_2023.pdf775.1 КБ
БТФ №1 2023