Ви є тут
ВСТАНОВЛЕННЯ ГОСТРОЇ ТОКСИЧНОСТІ МОДИФІКОВАНОГО ПЕКТИНУ НА ЛАБОРАТОРНИХ ТВАРИНАХ
Іммобілізація клітин мікроорганізмів заквасок для кисломолочних напоїв дає змогу підвищити їх стійкість до низки негативних чинників зовнішнього середовища. Природні властивості пектину дають можливість використовувати його як носій для іммобілізації. Модифікація пектину змінює деякі його властивості. Проте подальше використання модифікованого пектину потребує проведення досліджень його гострої токсичності.
Визначення токсичності модифікованого пектину проводили на лабораторних тваринах (білі миші). Досліджувану харчову добавку вводили тваринам внутрішньошлунково у дозах від 50 до 5000 мг/кг маси тіла. Спостереження за мишами проводили упродовж 14 діб.
Дози модифікованого пектину від 50 до 3000 мг/кг маси тіла не впливали на поведінку тварин і не спричиняли порушення травлення. За доз 4000 і 5000 мг/кг маси тіла у першу добу експерименту в мишей спостерігався розлад шлунково-кишкового каналу. Уродовж 14 діб не виявлено загибелі тварин за дії малих, середніх та високих доз модифікованого пектину.
Доведено, що харчова добавка – модифікований пектин – належить до малотоксичних сполук (4 клас згідно з ГОСТ 12.1.007). DL50 для модифікованого пектину на білих мишах є більшим за 5000 мг/кг.
Не виявлено впливу модифікованого пектину на зменшення або збільшення вмісту глюкози у крові та HS-груп у печінці білих мишей.
Ключові слова: встановлення гострої токсичності, лабораторні тварини, модифікований пектин, DL50, малотоксичні речовини, харчова добавка, глюкоза, HS-групи.
https://orcid.org/0000-0002-0521-27371. Герасименко В.Г., Герасименко М.О., Цвіліховський М.І. Біотехнологія: підручник. 2006. С. 240–380.
2. Скородумова О.В., Рыбальский Н.Г. Инженерная энзимология (иммобилизованные ферменты и другие биологические активные вещества).1990. С. 34–87.
3.Abdel Moneim E. Sulieman, Kawther M. Y. Khodari, Zakaria A. Salih. Extraction of Pectin from Lemon and Orange Fruits Peels and its Utilization in Jam Making. International Journal of Food Science and Nutrition Engineering. 2013. 3(5). P. 81–84.
4. Waste Brigida MariaV. Da Gamaa, Carlos Eduardode F. Silvab, Livia Manuela O. Da Silvab, Ana Karlade S. Abudc. Extraction and Characterization of pectin from citric. Сhemical engineering transactions. 2015. Vol. 44. Р. 259–264.
5. Alok Kumar Tiwari, Samarendra Nath Saha, Vishnu Prasad Yadav, Uttam Kumar Upadhyay, Deepshikha Katiyar, Tanya Mishra Guru Ghasidas Vishwavi dyalaya. Extraction and Characterizati on of Pectin from OrangePeels. International Journal of Biotechnology and Biochem istry. 2017. Vol. 13, Number 1. P. 39–47.
6. Bátori V., Jabbari M., Аkesson D., Lennartssonet P.R. Producti on of Pectin-Cellulose Biofilms: A New Approach for Citrus Waste Recycling. Inter national Journal of Polymer Science. 2017. P. 456–465.
7. Srivastava P., Malviya R. Extracti on, characterizati on and evaluation of orange peel waste derived pectin as a pharmaceutical excipient.J. Natural Products. 2011. Vol. 1, No 1. P. 65–70.
8. Chin N. L. et al. Extraction and Characterization of Pectin from Passion Fruit Peels. Agriculture and Agricultural Science Procedia. 2014. 2. P. 231–236.
9. Tang P.Y. et al. “Optimization of Pectin Extraction from Peel of Dragon Fruit (Hylocereuspolyrhizus),” Asian Journal of Biological Sciences, 2011. 4. P. 189–195.
10. Miceli-Garcia Lucia, G. Рectin from apple pomace: extraction, characterization, and utilization in encapsulating alpha-tocopherol acetate. 2014. P. 49–63.
11. Pomace Maria Helene Canteri-Schemin, Heloísa Cristina Ramos Fertonani, Nina Waszczynskyj and GilvanWosiacki.Extraction of Pectin From Apple. Brazilian archives of biology and technology. 2005. Vol. 48, No 2.
P. 259–266.
12.Oliveira T. Í. S., Rosa M. F., Cavalcante F. L. Optimization of pectin extraction from banana peels with citric acid by using response surface methodology. Food Chemistry. 2016. Vol. 198, P. 113–118.
13. Dinu D. Extraction and characterizati on of pectins from wheat bran. Roumanian Biotechnology Letter. 2001. 6. P. 37–43.
14. Chan S., Chao W. Effect of extraction conditions on the yield and chemical properties of pectin from cocoa husks, Food Chemistry. 2013. 141. P. 3752–3758.
15. Dominiak M. M., Mikkelsen J. D., Marie Søndergaard K. A novel perspective on pectin extraction. 2014. P. 37–41.
16. Voragen A. G. J., Coenen G. J., Verhoef R. P., Schols H. A. Pectin, a versatile polysaccharide present in plant cell walls. Structural Chemistry 2009. 20. 263–275.
17. Srivastava P., Malviya R. Sources of pectin, extraction and its applications in pharmaceutical industry – An overview. Indian Journal of Natural Products and Resources. 2011. 2. P. 11–18.
18. Parasuraman S. Toxicological screening. Pharmacol Pharmacother. 2011. 2 (2). 74–79
19. Enegide Chinedu, David Arome, and Fidelis Solomon Ameh. A New Method for Determining Acute Toxicity in Animal Models.ToxicolInt. 2013 Sep-Dec. 20(3). P. 224–226.
20. Коцюмбас І.Я., Малик О.Г., Патерега І.П., Тішин О.Л., Косенко Ю.М., Чура Д.О., Коцюмбас Г.І., П’ятничко О.М., Брезвин О.М., Засадна З.С., Чайковська О.І. Доклінічні дослідження ветеринарних лікарських засобів. 2006. С. 207–268.
21. ГОСТ 12.1.007-76.ССБТ. Вредные вещества. Классификация и общие требования безопасности. Введ. 01.01.77. Проверен 01.10.81; Изменён № 1; Переизд. 01.12.81. М.: Изд-во стандартов, 1982. 6 с.
22. Diener W., Schlede E. Acute Toxicity Class Methods: Alternatives to LD/LC50 Tests. ALTEX 16. 1999, P. 129–134.
23. Ellman G.L. Tissue sulfhydryl groups. Arch. Biochem. Biophys. 1959. Vol. 82, No 1, P. 70–77.
24. Інструкція до набору реактивів для визначення глюкози в біологічних рідинах по кольоровій реакції з орто-толуїдиновим реактивом (кат. № НР009.01): затверджена Інститутом хірургії та трансплантології АМН України від 10 жовтня 2003 р. К. 2003. 2 с.
| Долучення | Розмір |
|---|---|
 vovkogon_1_2018.pdf | 208.79 КБ |