Ви є тут

ЗАБІЙНІ ПОКАЗНИКИ КУРЧАТ-БРОЙЛЕРІВ ЗА ЗГОДОВУВАННЯ КОМБІКОРМІВ З СУЛЬФАТОМ І ЗМІШАНОЛІГАНДНИМ КОПЛЕКСОМ ЦИНКУ

Ефективність використання сульфату і змішанолігандного комплексу Цинку та вплив їх згодовування на забійні показники курчат-бройлерів кросу Кобб-500 вивчали після завершення науково-господарського досліду і контрольного забою, який було проведено у приміщенні віварію Білоцерківського національного аграрного університету.

Різниця в умовах годівлі між групами полягала в тому, що для птиці першої групи, залежно від віку, було виготовлено комбікорм з використанням  сульфату Цинку у дозі, що відповідає введенню на 1 т комбікорму 60, 50 і 40 г елемента (контроль), для другої – з використанням змішанолігандного комплексу Цинку у дозі, що  також відповідає введенню на 1 т комбікорму 60, 50 і 40 г елемента, а для третьої – з використанням змішанолігандного комплексу Цинку у дозі, що  відповідає введенню на 1 т комбікорму 45, 37,5 і 30 г елемента.

Добавки Цинку до комбікормів вводили шляхом багатоступеневого змішування, що дало змогу рівномірно розподілити елемент по всій масі.

Умови утримання і показники мікроклімату в приміщенні були ідентичними для птиці контрольної і дослідних груп і відповідали встановленим гігієнічним нормативам.

По завершенню науково-господарського досліду провели контрольний забій, який показав, що використання сульфату і змішанолігандного комплексу Цинку у різних дозах неоднаково вплинуло на забійні показники птиці контрольної і дослідних груп. Так, найбільшою передзабійна жива маса (2649,3 г) була у курчат-бройлерів третьої  групи, які споживали комбікорми зі змішанолігандним комплексом Цинку у дозах, що відповідали введенню 45, 37,5 і 30 г елемента на тонну комбікорму, і ця різниця була статистично значущою (р<0,01). У птиці другої групи, які споживали комбікорми зі  змішанолігандним комплексом Цинку у дозах, що відповідали введенню на 1 т комбікорму 60, 50 і 40 г елемента, передзабійна жива маса також була більшою, ніж у контрольній групі (2549,3 г), але вірогідної різниці за цим показником не встановлено. Загалом передзабійна жива маса курчат-бройлерів другої і третьої груп була більшою від живої маси птиці контрольної групи відповідно на 4,6 і 8,7 %.

Стосовно маси непатраної тушки, вона також була більшою у птиці 2-ї і 3-ї дослідних груп, а різниця була вірогідною.

Аналіз відносних показників виходу продуктів забою показав, що вони були кращими у птиці, яка споживала комбікорми зі змішанолігандним комплексом Цинку. Так, вихід напівпатраної тушки був найбільшим у курчат-бройлерів 3-ї дослідної групи (84,19 %), а різниця за цим показником у порівнянні з контролем була  статистично значущою (p<0,05).

У курчат 2-ї і 3-ї дослідних груп спостерігали тенденцію до збільшення виходу грудних м’язів, м’язів кінцівок, шкіри, легенів і серця.

Результати науково-господарського досліду показали, що згодовування комбікормів зі змішанолігандним комплексом Цинку, порівняно з сульфатом, дає змогу покращити забійні якості та вихід їстівних частин туші.

Ключові слова: курчата-бройлери, передзабійна жива маса, забійний вихід, маса тушки, маса внутрішніх органів, змішанолігандний комплекс Цинку, сульфат Цинку.

 

doi: 10.33245/2310-9289-2019-147-1-50-56

  1. Акбаев М., Малофеева Н. Резервы повышения продуктивности бройлеров. Птицеводство.  2003.  №7.  С. 5–7.
  2. Біологічна роль мікроелементів в організмі тварин / Кравців Р.Й. та ін. Науковий вісник ЛНАВМ ім. Л.Г. Ґжицького.  2004.  Т.7.  № 2.  Ч. 6.  С. 63–70.
  3. Борисенко В.Г., Ястребов К.Ю., Іонов І.Д. Амінокислотне живлення. Сучасне птахівництво.  2004.  № 10.  9 с.
  4. Бородай В.П., Задорожній А., Задорожня Г. Стан та напрями наукових досліджень у годівлі птиці.  Науковий вісник НАУ.  2003.  Вип. 63. С. 109–111.
  5. Вайзелин Г.Н., Левоско М.Ю. Откормочные и мясные качества цыплят-бройлеров при использовании инновационных технологий. Кормление сельскохозяйственных животных и кормопроизводство. 2011.  № 7. С. 32–42.
  6. Вертійчук А.І., Глєбова Ю.А. Вплив годівлі птиці на якість продукції. Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. Сер.: Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва.  2012. Вип. 179. С. 136–142.
  7. Воронов М., Абдулхалимов Р. Результаты откорма бройлеров отечественных и зарубежных кроссов. Птицеводство. 2005.  № 7. 6 с.
  8. Вяйзенен Г.Н., Вяйзенен Г.А., Токарев А.И. Новое в промышленном производстве экономически чистого мяса бройлеров. Зоотехния. 2004. № 2. С. 30–32.
  9. Денин Н., Кашеваров М. Кормовой белок: решение проблемы. Птицеводство. 2002. № 8. С. 10–12.
  10. Лемешева М.М. Амінокислотне живлення птиці. Сучасне птахівництво. 2003. № 12.  l7 с.
  11. Мельник А.Ю.Деякі показники мінерального та ліпідного обмінів у курчат-бройлерів 33-добового віку за використання препарату декавіт. Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія: «Ветеринарна медицина». 2015.  № 7 (37). С. 44–47.
  12. Мельник В. Вирощування бройлерів. Сучасне птахівництво.  2003. № 12. С. 18.
  13. Меркурьева Е.К. Генетика с основами биометрии. М.: Колос. 1983. 424 с.
  14. Методологія та організація наукових досліджень у тваринництві: посібник / за ред. Ібатуліна І.І., Журовського О.М. К.: Аграр. наука. 2017. 328 с.
  15.  Мінеральне живлення тварин / Кліценко Г. Т., та ін. Київ: Світ, 2001. 575 с.
  16. Особливості накопичення міді та цинку в тканинахкурчат-бройлерів при їх вирощуванні на комбікормах з комплексними сполуками мікроелементів / Малюга Л.В., та ін. Наукові доповіді НАУ. 2008. 2 (10) С. 1–8.
  17. Медвідь С.М., Гунчак А.В., Гутий Б. В., Ратич І. Б. Перспективи раціонального забезпечення курчат-бройлерів мінеральними речовинами.Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицинита біотехнологій імені С.З. Ґжицького.  2017.  Т.19. № 79. С. 127–134.
  18. Поліщук А.А., Т.П. Булавкіна. Сучасні кормові добавки в годівлі тварин та птиці. Ефективні корми та годівля. 2010. №7. С. 24–28.
  19. Ричардс Д.Д., Гизен Э. Е., Ширли Р.Б. Органические микроэлементы: неотъемлемый компонент современного кормления. Ефективне птахівництво. 2011.  № 3(75). С. 28–31.
  20. Сичов М. Фазова годівля бройлерів. Наше птахівництво. 2017.  № 5. С. 66–68.
  21. Юрченко В. В. Зниження забруднення довкілля за рахунок факторів годівлі птиці. Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини. 2013. Вип. 26(1). С. 135–141.
  22. Янович Д.В. Вікові зміни вмісту цинку і міді в тканинах курей. Біологія тварин. 2002. Т.4. № 1–2. С.92–95.
  23. Ястребов К.Ю., Чигрин А.І. Нормоване протеїнове живлення. Сучасне птахівництво.  2003. № 6. С. 12–13.
  24. Brzóska M. M., Moniuszko-Jakoniuk J.Interactions between cadmium and zinc in the organism. Food Chem. Toxicol.2001. Vol. 39.  P. 967–980.
  25. Cu/Zn superoxide dismutase expression in the postnatal rat brain following an excitotoxic injury / H. Peluffo, L. Acarin, et al. J. Neuroinflammation.2005. Vol. 2. P. 12.
  26. Laity J. H., Andrews G. K.Understanding the mechanisms of zinc-sensing by metal-response element binding transcription factor-1 (MTF-1). Arch Biochem Biophys.2007.Vol. Jul 15, № 463(2). P. 201–210.
  27. Mechanisms of mammalian zinc-regulated gene expression / Jackson K. A., et al.  Biochem Soc Trans.  2008. Vol. Dec.36. № 6. P. 1262–1266.
  28.  Maret W. The function of zinc metallothionein: A link between cellular zinc and redox state. J. Nutrition.2000.130. № 5. P. 1455–1458.
  29. Palmiter R. D. Protection against zinc toxicity by metallothionein and zinc transporter. Proc. Natl. Acad. Sci. USA. 2004. Vol. 101. № 14. P. 4918–4923.
  30. Sensi S.L., Jeng J.M. Rethinking the excitotoxic ionic milieu: the emerging role of Zn2+ in ischemic neuronal injury. Curr. Mol. Med. 2004.Vol. 4. P. 87–111.
  31. King J.C., Cousins R.J.Zinc. In: Modern Nutrition in Health and Disease (10th ed.) / edited by Shils M. E., et al. Philadelphia: Lippincott, Williams & Wilkins. 2005. P. 271–285.
ДолученняРозмір
PDF icon redka_1_2019.pdf522.79 КБ