Про спрямованість обмінних процесів у живому організмі можна судити за вмістом окремих метаболітів у крові. Їх кількість може змінюватися в залежності від годівлі, зокрема під впливом окремих кормових добавок. Серед досліджуваних доз середнє дозування ферментного препарату (250 г на 1 т) кормової суміші гусенят-бройлерів у порівнянні з низьким і високим найбільше впливає на еритропоез в організмі птиці, підвищує окисно-відновні реакції обміну речовин з вираженим анаболічним характером і захисні функції організму. Проведений розрахунок виходу їстівних частин у тушках дослідних гусенят суттєво різнився у дослідних групах порівняно з контрольною. Так, у гусенят 1-ї контрольної групи маса їстівних частин у тушці становила 2337 г, у аналогів 2-ї дослідної групи вона була вищою на 171 г, у 3-ї – на 323 і у гусенят 4-ї дослідної групи – на 244 г (р≤0,001). У відносному вираженні вихід їстівних частин до передзабійної маси гусенят становила: у аналогів 1-ї контрольної групи 68,2 %, 2-ї – 69,1, 3-ї –69,0 та у гусенят 4-ї групи – 69,8 %. Вища жива маса гусенят у дослідних групах порівняно з контрольною підвищила в їх тушках неїстівні частини: у гусенят 2-їдослідної групи – на 35 г, 3-ї – на 104 та у аналогів 4-ї – на 28,0 г. Співвідношення їстівних частин у тушках гусенят до неїстівних дало змогу розрахувати індекс м’ясних якостей, який підвищився з 2,15 у контролі до 2,23 – у аналогів 2-ї та 3-ї дослідних групах. Дане співвідношення у гусенят 4-ї дослідної групи становило 2,31. Важливим показником якості м’яса гусенят-бройлерів є розрахунок м’ясо-кісткового індексу, тобто відношення м’язової тканини до кісткової. Добавка ферментного препарату до раціону гусенят 2–4 груп підвищила цей показник. Якщо у гусенят контрольної групи він становив 2,81, то у аналогів 2-ї дослідної групи він збільшився до 3,00, у гусенят 3-ї – до 3,11 та у 4-ї дослідної групи – до 3,16. Розрахунок енергетичної цінності м’яса, проведений на підставі калорійності протеїну і жиру, свідчить, що в 100 г м’яса гусенят 1-ї контрольної групи загальний вміст енергії становив 122,8 ккал, або 514,0 кДж, а в дослідних групах його енергетична цінність була вищою і становила: у аналогів 2-ї дослідної групи 136,3 ккал або 570,7 кДж, у 3-ї відповідно, 140,4 або 587,8, а у гусенят 4-ї дослідної групи 130,3 ккал або 545,4 кДж. Показниками м’ясної продуктивності гусенят-бройлерів є коефіцієнти конверсії кормового протеїну в білок тканини організму (ККП) та коефіцієнт конверсії енергії в енергію відкладення білка та жиру (ККЕ). У гусенят у забійному віці, тобто при досягненні ними 60-денного віку середньодобове відкладення в тканинах тіла білка і жиру становило: в аналогів 1-ї контрольної групи 414,4 г білка і 322,4 г жиру, в дослідних групах порівняно з контролем відкладення поживних речовин було вищим: у гусенят 2-ї групи – на 38,4 та 64,6 г, в 3-ї – на 94,5 та 44,5 г, у 4-ї групи – на 61,5 та 37,8 г відповідно. У розрахунку на 1 кг живої маси вихід білка та жиру, відкладеного в тканинах тіла, також різнився. Якщо у гусенят 1-ї контрольної групи, які отримували за період відгодівлі одну лише повнораціонну кормову сумішку в середньому за добу в їх тілі відкладалося 107,5 г білка і 83,7 г жиру, то за дії ферментного препарату Hemicell® HT у тілі аналогів 2-ї–4-ї дослідних груп вихід білка становив, відповідно, 2-ї групи – на 3,7 г, у 3-ї – на 10,9 та у 4-ї групи – на 7,3 г більше, а жиру відповідно, на 11,3 г, 1,6 та 3,2 г. Найвищий коефіцієнт конверсії протеїну (19,3 %) спостерігався у гусенят 3-ї дослідної групи, 18,1 % – у аналогів 4-ї, 17,2 % у гусенят 2-ї дослідної групи. Аналогічну закономірність спостерігали і у розрахунку коефіцієнта конверсії енергії в енергію відкладення білка і жиру. У гусенят 1-ї контрольної групи він становив 12,8 %, у аналогів 2-ї групи –14,7, у 3-ї – 15,0 та у аналогів 4-ї дослідної групи – 14,4 %.

Ключові слова морфологічні та біохімічні показники, контрольний забій, хімічний склад м’яса, конверсія протеїну, конверсія енергії.