Ви є тут

ЖИВА МАСА І СЕРЕДНЬОДОБОВІ ПРИРОСТИ КУРЧАТ-БРОЙЛЕРІВ ЗА ВИКОРИСТАННЯ ЗМІШАНОЛІГАНДНОГО КОПЛЕКСУ ЦИНКУ

Вивчено динаміку живої маси і середньодобових приростів курчат-бройлерів за згодовування сульфату і змішанолігандного комплексу Цинку в різних дозах. Показано основні переваги використання змішанолігандного комплексу над сульфатом  та визначено перспективи його застосування у складі комбікормів.

Встановлено, що згодовування змішанолігандного комплексу Цинку дає змогу вірогідно підвищити середньодобові прирости  і живу масу курчат-бройлерів у різні вікові періоди вирощування.

Використання змішанолігандного комплексу Цинку в дозах, що відповідають введенню на 1 т комбікорму 50 і 37,5 г елемента підвищує середньодобові прирости за весь період досліду відповідно на 3 і 5,2 г або на 5,2 і 9,1 %. При цьому жива маса курчат 2 і 3-ої дослідних груп, які з комбікормом отримували змішанолігандний комплекс Цинку, збільшилася відповідно на 125 і 219 г або 5,2 і 9,1 %.

За результатами проведеного науково-господарського досліду встановлено, що застосування змішанолігандного комплексу Цинку в дозі, що відповідає 37,5 г елемента на 1 т комбікорму сприяє кращому використанню поживних речовин корму, що приводить до вірогідного підвищення середньодобових приростів курчат-бройлерів, починаючи з другої декади вирощування за зменшення витрат кормів.

Використання змішанолігандного комплексу Цинку в дозі, що відповідає 50 г елемента на 1 т комбікорму також сприяє кращому використанню поживних речовин корму, але до вірогідного підвищення середньодобових приростів курчат-бройлерів це приводить тільки починаючи з третьої декади вирощування.

За результатами контрольних зважувань встановлено, що жива маса курчат-бройлерів 2 і 3-ої дослідних груп почала вірогідно переважати живу масу курчат-бройлерів контрольної групи, починаючи з 14-добового віку і до закінчення відгодівлі (Р<0,05).

Результати досліджень показали переваги введення до складу комбікормів Цинку у вигляді змішанолігандного комплексу над сульфатом, а більш ефективною є доза, що  відповідає введенню на 1 т комбікорму 37,5 г елемента.

Ключові слова: змішанолігандний комплекс Цинку, сульфат Цинку, курчата-бройлери, жива маса, середньодобовий приріст, віковий період, контрольна група, дослідна група.

 

  1. Акбаев М., Малофеева Н. Резервы повышения продуктивности бройлеров. Птицеводство. 2003. № 7. С. 5–7.
  2. Байдевлятов Ю. А. Реструктуризація та екологічна конверсія птахівництва України. Вісник аграрної науки. 2002. № 5. С. 46–48.
  3. Кравців Р.Й., Маслянко Р.П., Жеребецька О.І. Біологічна роль мікроелементів в організмі тварин. Науковий вісник ЛНАВМ імені Ґжицького. 2004. Т. 7, № 2. Ч. 6. С. 63–70.
  4. Вайзелин Г. Н., Левоско М. Ю. Откормочные и мясные качества цыплят-бройлеров при использовании инновационных технологий. Кормление сельскохозяйственных животных и кормопроизводство. 2011. № 7. С. 32–42.
  5. Джеймс Р., Ричардс Д. Д., Гизен Э. Е., Ширли Р.Б. Органические микроэлементы: неотъемлемый компонент современного кормления. Ефективне птахівництво. 2011. № 3(75). С. 28–31.
  6. Єщенко Ю. В. Вміст цинку в клітинах при різних функціональних станах інсулярного аппарата підшлункової залози: автореф. дис. на здобуття наук. ступеню канд. біол. наук: спец. 03.00.13. К., 2004. 20 с.
  7. Карзакова Л. М. Особенности иммунопатологии бронхолегочных заболеваний в условиях геохимиески обусловленного дефицита цинка. Микроэлементы в медицине. 2007. Т. 8, № 3. С. 1–12.
  8. Кальницкий Б.Д. Оксиды цинка и марганца в кормлении животных. Комбикорма. 2000. № 1. 53 с.
  9. Кліценко Г. Т. Мінеральне живлення тварин. К.: Світ, 2001. 575 с.
  10. Меркурьева Е.К. Генетика с основами биометрии. М.: Колос, 1983. 424 с.
  11. Ібатуліна І.І., Журовського О.М. Методологія та організація наукових досліджень у тваринництві: посібник. К.: Аграр. наука. 2017. 328 с.
  12. Поліщук А.А., Булавкіна Т.П. Сучасні кормові добавки в годівлі тварин та птиці. Ефективні корми та годівля. 2010. № 7. С. 24–28.
  13. Каравашенко В.Ф. Рекомендації з нормування годівлі сільськогосподарської птиці. Борки. 1998. 112 с.
  14. Рябов А. Д., Варфоломієв С. В. Біохімія металоорганічних сполук. 1990. T. 55, № 7. С. 1155–1160.
  15. Таланов A.A., Хмелевский Б.Н. Санитария кормо. М.: Агропромиздат, 1991. 164 с.
  16. Хохрин С.Н. Кормление сельскохозяйственных животных. М.: Колос, 2004. 687 с.
  17. Andrews G. K. Regulation of metallothionein gene expression by oxidative stress and metal ions. 2000. Vol. 1, No 59(1). P. 95–104.
  18. Banci L., Bertini I., Del Conte R., Viezzoli M.S. Structural and functional studies of monomeric mutant of Cu-Zn superoxide dismutase without Arg 143. Diospectroscopy. 1999. 5. P. 33–41.
  19. Brzóska M. M., MoniuszkoJakoniuk J. Interactions between cadmium and zinc in the organism. Food Chem. Toxicol. 2001. Vol. 39. P. 967–980.
  20. King J. C. Zinc. In: Modern Nutrition in Health and Disease (10th ed.). Philadelphia: Lippincott, Williams & Wilkins. 2005. P. 271–285.
  21. Jackson K. A., Valentine R. A., Coneyworth L. J. Mechanisms of mammalian zinc-regulated gene expression. Biochem Soc Trans. 2008. Vol. 36, No 6. P. 1262–1266.
  22. Kwun I., Kwon J. Dietary molar ratios of phytate: zinc and millimolar ratios of phytate x calcium: zinc in south Koreans. Biol. Trace Elem. Res. 2000. Vol. 75. P. 29–41.
  23. Laity J. H., Andrews G. K. Understanding the mechanisms of zinc-sensing by metal-response element binding transcription factor-1 (MTF-1). Arch Biochem Biophys. 2007. Vol. 15, No 463(2). P. 201–210.
  24. Zinc-induced formation of a coactivator complex containing the zinc-sensing transcription factor MTF-1, p300/CBP, and Sp1. Y. Li et al. Mol Cell Biol. 2008. Vol. 28, No 13. P. 4275–4284.
  25. Zinc status, psychological and nutritional assessment in old people recruited in five European countries : Zincage study. F. Marcellini et al. Biogerontology. 2006. Vol. 7, No 5–6. P. 339–345.
  26. Maret W. The function of zinc metallothionein: A link between cellular zinc and redox state. J. Nutrition. 2000. 130, No 5. P. 1455–1458.
  27. Nordberg M., Nordberg G. F. Toxicological aspects of metallothionein. Cell Mol. Biol. 2000. Vol. 46. P. 451–463.
  28. Cu/Zn superoxide dismutase expression in the postnatal rat brain following an excitotoxic injury / H. Peluffo et al.
    J. Neuroinflammation. 2005. Vol. 2. P. 12.
  29. Rana S. V., Kumar A. Metallothionein induced by cadmium or zinc inhibits lipid peroxidation in rats exposed to dimethylnitrosamine. Arch. Hig. Rad. Toksikol. 2000. Vol. 51, No 3. P. 279–286.
  30. Sensi S. L., Jeng J. M. Rethinking the excitotoxic ionic milieu: the emerging role of Zn2+ in ischemic neuronal injury. Curr Mol Med. 2004. Vol. 4. P. 87–111.

 

ДолученняРозмір
PDF icon redka_1_2018.pdf222.99 КБ