Медоносні бджоли формують стільники виключно з воску, синтезованого восковими залозами робочих особин. Інтенсивність секреторної активності клітин воскових залоз слід розглядати у тісному взаємозв’язку з розвитком структурних елементів жирового тіла, представлених трофоцитами та еноцитами. Відомо, що процеси восковиділення значною мірою залежать від функціонального стану жирового тіла. Основним чинником, який забезпечує ліпогенез у жировому тілі бджіл, є споживання квіткового пилку – головного джерела амінокислот і ліпідів. Дефіцит протеїну пригнічує функціональну активність воскових залоз, тоді як збалансоване амінокислотне живлення підвищує секреторну активність і потенціал бджіл до будівництва стільників. У статті наведено результати досліджень впливу протеїнового живлення та окремих амінокислот у складі раціону на інтенсивність восковиділення у медоносних бджіл Apis mellifera L. Метою роботи було оцінити вплив білкового та амінокислотного живлення на морфометричні показники клітин жирового тіла і воскових залоз бджіл. Дослідження проводили у 2023–2025 рр. на трьох групах бджолиних сімей по 5 у кожній, сформованих за методом аналогів. Бджоли контрольної групи не отримували протеїнових кормів. Бджолам І дослідної групи згодовували канді, виготовлене із суміші цукрового сиропу, меду, соєвого борошна, сухого яєчного меланжу та квіткового пилку. Бджолині сім’ї ІІ дослідної групи споживали аналогічний корм, до складу якого додатково вводили амінокислотний комплекс. До його складу входили синтетичні амінокислоти: аргінін – 50,0 мг, лізин – 45,0 мг метіонін – 15 мг, лейцин – 75,0 мг та ізолейцин – 45,0 мг на 1 кг протеїнової пасти. Морфологічний аналіз жирового тіла та воскових залоз виконували на поперечних зрізах IV сегмента черевця завтовшки 7 мкм, виготовлених після фіксації у фіксаторі Буена та фарбування метиленовим синім. Порівняно з контролем, у бджіл І дослідної групи довжина трофоцитів збільшилися на 17,2 %, а ширина – на 15,1 %. Згодовування амінокислотного комплексу бджолам ІІ дослідної групи зумовило ще інтенсивніший ріст клітин: лінійні розміри трофоцитів зросли на 23,1 % у довжину та на 28,6 % у ширину (p<0,001). Використання протеїнових кормів не мало вираженого впливу на морфометричні показники еноцитів. Порівняно ><0,001). Використання протеїнових кормів не мало вираженого впливу на морфометричні показники еноцитів. Порівняно з контролем, довжина цих клітин у бджіл дослідних груп збільшилася на 7,8–8,9 %. Клітини восковидільного епітелію характеризувалися збільшенням довжини: на 15,9 % у І дослідній групі та на 21,7 % у ІІ групі (p<0,001). Отже, використання білкових раціонів сприяє помірній гіпертрофії еноцитів і вираженому збільшенню розмірів трофоцитів, тоді як додавання амінокислотного комплексу додатково стимулює розвиток восковидільного епітелію, що узгоджується з підвищенням потенціалу до воскотворення. 

Ключові слова: медоносні бджоли, жирове тіло, восковидільна залоза, рівень годівлі, протеїнове живлення, структура раціону, поживні речовини, амінокислоти, інтенсивність восковиділення.