Ви є тут
ОЦІНКА НАДХОДЖЕННЯ 137Сs І 90Sr В ОРГАНІЗМ ДІЙНИХ КОРІВ НА РАДІОАКТИВНО ЗАБРУДНЕНИХ АГРОЛАНДШАФТАХ ЦЕНТРАЛЬНОГО ЛІСОСТЕПУ У ВІДДАЛЕНИЙ ПЕРІОД ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ
Проведено оцінку надходження 137Cs і 90Sr з кормом в організм дійних корів та накопичення цих радіонуклідів у молоці і гнойовій масі на радіоактивно забруднених територіях Центрального Лісостепу України. Визначальними чинниками формування питомої активності 137Cs і 90Sr у молоці корів є обсяги надходження цих радіонуклідів з кормами з добового раціону, які залежать від складу раціону та щільності забруднення ґрунтів, на яких вирощуються кормові культури. Дослідження показали, що на радіоактивно забруднених агроландшафтах Центрального Лісостепу можна вирощувати кормові культури для годівлі дійних корів та отримувати молоко без обмежень.
Питома активність 137Cs і 90Sr у молоці корів прямопропорційно залежить від активності цих радіонуклідів у кормах добового раціону. В 1 л молока концентрується 0,58–0,85 % 137Cs та 0,13–0,19 % 90Sr, а з добовим надоєм виділяється відповідно 5,74–7,90 % та 1,31–1,90 %, що надходить з кормами добового раціону. Молоко, отримане на радіоактивно забруднених територіях Центрального Лісостепу, відповідає критеріям радіаційної безпеки ДР-2006 за активністю 137Cs і 90Sr.
У молоці активність 137Cs і 90Sr не перевищує 10 % значення допустимих гігієнічних нормативів
Основна частка радіонуклідів (до 90,0 % 137Cs і 90Sr), що надходять з средньодобовим раціоном годівлі корів та підстилкою, переходить у гнойову масу. Гнойову масу корів з радіоактивно забруднених територій можна використовувати тільки в межах господарств, де вона отримується. У разі внесення гною, отриманого у господарствах, що розташовані на радіоактивно забруднених територіях, у ґрунти умовно чистих територій необхідно контролювати в ній активність радіонуклідів 137Cs і 90Sr.
Ключові слова: радіоактивно забруднені агроландшафти, радіонукліди, 137Cs, 90Sr, рослинний корм, дійні корови, молоко корів, гнойова маса корів, лісостепова зона.
doi: 10.33245/2310-9289-2018-145-2-62-71
https://orcid.org/0000-0002-3605-11471. Atlas of Cesium deposition on Europe after the Chernobyl accident. Luxembourg, European Commission. 1998. 63р.
2. Beresford N.A., Fesenko S., Konoplev A., Skuterud L., Smith J.T., Voigt G. Thirty years after the Chernobyl accident: what lessons have we learnt? Journal of Environmental Radioactivity. 2016. Vol. 157. P. 77-89. URL:http://doi.org/10.1016/j.jenvrad.2016.02.003.
3. Kashparov V., Levchuk S., Khomutynyn Yu., Morozova V., Znurba M. Reportof UIAR. Chernobyl: 30 Years of Radioactive Contamination Legacy. Kiev, UIAR of NUBiP of Ukraine. 2016. 59 p.
4. Кашпаров В.А. Поліщук С.В., Отрешко Л.М. Радіологічні проблеми ведення сільськогосподарського виробництва на забрудненій в результаті Чорнобильської катастрофи території України. Чорнобильський науковий вісник. Бюлетень екологічного стану зони відчуження та зони безумовного (обов’язкового) відселення. 2011. № 2 (38). С. 13–30.
5. Иванов Ю. А. Роль свойств выпадений выброса ЧАЭС и характеристик территории в формировании многолетней динамики миграции 90Sr и 137Cs в компонентах почвенно-растительного покрова. Проблеми Чорнобильської зони відчуження. 2016. Вип.15–16. С.30–51.
6. Хомутінін Ю.В., Левчук С.Є., Павлюченко В.В. Оптимізація радіаційного моніторингу сільськогосподарської продукції та угідь. Ядерна фізика та енергетика. 2016. № 3. Т. 17. С. 259–268.
7. Хомутінін Ю.В., Левчук С. Є., Павлюченко В. В. Оптимізація відбору проб ґрунту при картуванні щільності радіоактивних випадінь. Вісник Житомирського університету. 2016. № 1 (55). Т.3. С. 74–84.
8. Лазарєв М.М., Левчук С.Є., Косарчук О.В., Можар А.О. Проблеми забруднених радіонуклідами сільськогосподарських територій на сучасному етапі. Вісник Житомирського національного агроекологічного університету. 2016. № 1 (55). Т.3. С. 191–201.
9. Fesenko S., Isamova N., Howard B.J., Sanzharovaa N., Wells C. Review of Russian language studies on radionuclide behaviour in agricultural animals: Transfer to animal tissues. Journal of Environmental Radioactivity. 2018. Vol. 192. December 2018. P. 233–249. URL:https://doi.org/10.1016/j.jenvrad.2018.06.012.
10. Howard B.J., Beresford N.A., Barnett C.L., Fesenko S. Radionuclide transfer to animal products: revised recommended transfer coefficient values. Journal of Environmental Radioactivity. 2009. Vol. 100. Issue 3. March 2009. P. 263–273. URL: https://doi.org/10.1016/j.jenvrad.2008.12.015.
11. Howard B.J., Fesenko S., Balonov M., Pröhl G., Nakayama Shinichi. A Comparison of Remediation after the Chernobyl and Fukushima Daiichi Accidents. Radiation Protection Dosimetry. 2017. Vol. 173. Issue 1–3. 1 April 2017. P. 170–176. URL:https://doi.org/10.1093/rpd/ncw312.
12. Fesenko S., Howard B.J., Sanzharova N., Vidal M. Remediation of Areas Contaminated by Caesium: Basic Mechanisms Behind Remedial Options and Experience in Application. Impact of Cesium on Plants and the Environment / eds. D.K. Gupta, C. Walther.Switzerland, Springer International Publishing. 2017. P. 265–310. URL:https://doi.org/10.1007/978-3-319-41525-3_15.
13. Pаlsson S. E., Howard B. J., Gudnason K., Sigurgeirsson M. A. Long-term transfer of global fallout 137Cs to cow’s milk in Iceland. Environmental Monitoring and Assessment. 2012, Vol. 184. Issue 12. P. 7221–7234. URL:https://doi.org/10.1007/s10661-011-2498-4.
14. Howard B.J., Wells C., Barnett C.L., Howard D.C. Improving the quantity, quality and transparency of data used to derive radionuclide transfer parameters for animal products. 2. Cow milk. Journal of Environmental Radioactivity. 2017. Vol. 167. February 2017. P. 254–268. URL:https://doi.org/10.1016/j.jenvrad.2016.10.018.
15. Howard B.J., Wells C., Barnett C.L., Sheppard S.C. How knowledge of the gastrointestinal absorption of elements could be used to predict transfer to milk. Scientific Reports. 2016. Vol. 6. Article number: 37041. URL: https://www.nature.com/articles/srep37041.
16. Lettner H., Hubmer A., Bossew P., Strebl F., Steinhausler F. Effective and ecological half-lives of Cs-137 in cow’s milk in alpine agriculture. Radiation and Environmental Biophysics. 2009. Vol. 48(1). P. 47–56. URL:https://doi: 10.1007/s00411-008-0192-x.
17. Розпутній О.І., Перцьовий І.В., Герасименко В.Ю., Савеко М.Є. Оцінка міграції 137Сs і 90Sr на радіоактивно забруднених агроландшафтах Лісостепу у віддалений період після Чорнобильської катастрофи. Чорнобильська катастрофа. Актуальні проблеми, напрямки та шляхи їх вирішення. Житомир: ЖНАЕУ, 2018. С. 293–299.
18. Herasymenko V., Pertsovyi I., Rozputnyi O. Assessment of the radiation safety of the rural population of the Central forest-steppe of Ukraine in the remote period after the Chernobyl catastrophe. Proceedings of the 2nd Annual Conference «Technology transfer: fundamental principles and innovative technical solutions». Tallinn, Estonia, DKLex Academy OÜ and «Scientific Route» OÜ, November 23. 2018. P. 30–33. URL:DOI: http://dx.doi.org/10.21303/2585-6847.2018.00768.
19. Романчук Л.Д. Радіоекологічна оцінка формування дозового навантаження у мешканців сільських територій Полісся України : монографія. Житомир : Полісся, 2015. 300 с.
20. Фещенко В.П., Гуреля В.В. Прогностичний аналіз екологічної безпеки сільськогосподарського виробництва на радіоактивно забруднених агроландшафтах Полісся. Збалансоване природокористування. 2016. № 3. С. 25–30.
21. Левчук С. Є., Лазарєв М. М., Павлюченко В. В. Сучасний стан із забрудненням 137Сs молока корів у північних регіонах України. Ядерна фізика та енергетика. 2016. Т. 17. № 1. С. 69–75.
22. Гудков І.М. Становлення сільськогосподарської радіоекології в Україні: етапи розвитку, досягнення, проблеми, перспективи. Агроекологічний журнал. 2017. № 2. С. 58–67.
23. Прістер Б.С. Проблеми радіаційного захисту населення на територіях, забруднених у наслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Вісник НАН України. 2011. № 4. С. 3–11.
24. Зубець М.В.,ПрістерБ.С., АлексахінР.М., БогдевічІ.М., Кашпаров В.А. Актуальні проблеми і завдання наукового супроводу виробництва сільськогосподарської продукції в зоні радіоактивного забруднення Чорнобильської АЕС. Агроекологічний журнал. 2011. № 1. С. 3–20.
25. Ландін В.П. Чоботько Г.М., Кучма М.Д., Райчук Л.А. Подолання наслідків Чорнобильської катастрофи в агросфері України. Агроекологічний журнал. 2017. № 2. С. 67–76.
26. Fesenko S., Jacob P., Ulanovsky A., Chupov A., Bogdevich I., Sanzharova N., Kashparov V., Panov A., Zhuchenka Y. Justification of remediation strategies in the long term after the Chernobyl accident. Journal of Environmental Radioactivity. 2013. Vol. 119. P. 39–47. URL:https://doi: 10.1016/j.jenvrad.2010.08.012.
27. Maloshtan I.M., Polishchuk S.V., Kashparov V.A. Assessment of radiological effectiveness of countermeasures on peat-bog soils of northwest Polissya of Ukraine. Nuclear Physics and Atomic Energy. 2016. Vol. 17. Issue 3. P. 287–295.
28. Handbook of parameter values for the prediction of radionuclide transfer in terrestrial and freshwater environments. Vienna: IAEA. 2010. 210 p.
29. Меженський А.О. Меженська Н.А., Прокопенко Т.О., Гусак Л.М. Забрудненість об’єктів ветеринарного нагляду радіонуклідами Cs-137 та Sr-90 в Україні за 2005-2015 рр. Науково-теоретичний збірник Вісник Житомирського національного агроекологічного університету. Житомир: ЖНАЕУ, 2016. № 1 (55). Т.3. С. 277–282.
30. Меженський А.О. Меженська Н.А. Радіаційний моніторинг об’єктів ветеринарного нагляду радіонуклідами Cs-137 та Sr-90 в Україні за 2005-2015 рр. Збірник матеріалів XV Міжнародної науково-практичної конференції професорсько-викладацького складу та аспірантів «Проблеми ветеринарної медицини, якості і безпеки продукції тваринництва». Київ: ТОВ «НВП «Інтерсервіс», 2016. С. 73–74.
31. Poltavchenko T.V., Bogatko N.M., Parfenyuk I.О. Radionuclides contamination of food, animal and vegetable origin in Rivne region. Scientific Messenger LNUVMB. 2017. № 19(82). P. 188–191.
32. Меженський А.О., Вінокурова Т.В., Гусак Л.М., Прокопенко Т.О., Меженська Н.А. Методика вимірювання активності радіонуклідів 137Cs, 90Sr в харчових продуктах, кормах, сировині тваринного та рослинного походження на універсальному спектрометричному комплексі «Гамма Плюс». Київ: ДНДІЛДВСЕ, 2014. 82 с.
33. Прокопенко Т.О., Салата В.З. Методичні рекомендації щодо підготовки лічильних зразків для визначення вмісту радіонуклідів методом фізичного концентрування. Київ: ДНДІЛДВСЕ, 2012. 11 с.
34. Меженський А.О., Салата В.З., Прокопенко Т.О. та ін. Методичні рекомендації щодо підготовки проб для визначення питомої активності радіонукліду 137Cs в сировині, продукції тваринного та рослинного походження за допомогою гамма-спектрометрів і радіометрів. Київ: ДНДІ ЛДВСЕ, 2010. 9 с.
35. Меженський А.О., Салата В.З., Чорний С.В. та ін. Методичні рекомендації щодо підготовки проб для визначення питомої активності радіонукліду 90Sr в необроблених харчових продуктах тваринного та рослинного походження, кормах за допомогою сцинтилляційних бета-спектрометрів з програмним забезпеченням «Прогресс». Київ: ДНДІ ЛДВСЕ, 2010. 15 с.
36. Методика измерения активности бета-излучающих радионуклидов в счетных образцах с использованием программного обеспечения «Прогресс». Москва, 1996. 27 с.
37. Методика измерения активности радионуклидов в счетных образцах на сцинтилляционном гамма-спектрометре с использованием программного обеспечения. Москва: «Прогресс», 1996. 38 с.
38. ГН 6.6.1.1-130-2006. Допустимі рівні вмісту радіонуклідів 137Cs і 90Sr у продуктах харчування та питній воді. Державні гігієнічні нормативи. URL:http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0845-06.
| Долучення | Розмір |
|---|---|
 rozputnyi_2_2018.pdf | 357.12 КБ |