Досліджено виробництво бджолиними сім’ями меду та обніжжя за різних температур і тривалості періодів цвітіння ріпаку озимого в умовах Правобережного Лісостепу. Встановлено вплив температури зовнішнього середовища та тривалості періоду цвітіння ріпаку озимого на виробництво товарного меду та бджолиного обніжжя (пилку). Потреба бджолиних сімей у кормі та рівень нектаропродуктивних рослин в радіусі досягнення їх бджолами сприяє демографічному переміщенню цих комах на планеті. Завдяки цілющим та високопоживним властивостям продуктів переробки бджолами нектару та квіткового пилку широкого й постійно зростаючого використання набувають мед, перга, маточне молочко та інші продукти бджільництва, що потребують більш потужної медоносної бази та підвищення її продуктивності. Отже, нектар і квітковий пилок рослин є важливими складовими в існуванні медоносної бджоли та її еволюційному розвитку. Останнє століття однією із найважливіших екологічних проблем планети є глобальне потепління, наслідками якого є зміни кліматичних умов. Найбільш уразливим до зміни клімату виявилося сільське господарство, зокрема рослинництво. Незначне зниження запасів нектару і квіткового пилку рослин у природі істотно позначається на існуванні медоносної бджоли. Насамперед знижується їх розвиток і продуктивність, спостерігається підвищення рівня захворюваності та зниження ефективності ведення галузі загалом. Відомі факти зльоту бджолиних сімей та переміщення їх з низькопродуктивних нектаропилконосних угідь на більш продуктивні. За зниження температури повітря порівняно з оптимальними +22 °С впродовж цвітіння ріпаку озимого, незалежно від тривалості перебування його в цій фазі, спостерігалося зниження виробництва меду від 23,8 до 76,2 % та бджолиного обніжжя – від 33,3 до 55,5 %. Ключові слова: бджолині сім’ї, ріпак озимий, мед, бджолине обніжжя, температура цвітіння.