Ви є тут

Методологія оцінювання стану екологічної безпеки питного водопостачання сільських селітебних територій

У статті досліджено проблему забезпечення екологічної безпеки питного водопостачання сільських селітебних територій, яка є актуальною через зростання антропогенного навантаження, недостатню інфраструктуру водопостачання та забруднення водних ресурсів. Предметом дослідження є екологічна безпека систем питного водопостачання, а метою – розроблення методологічних основ для оцінювання та зменшення екологічних ризиків, пов’язаних з якістю питної води. Провідним підходом є системний аналіз, який дозволяє розглядати сільське водопостачання як систему з вхідними (екологічними, соціальними та економічними чинниками) і вихідними параметрами (якість води). Розроблено модель «чорної скриньки», що враховує вплив рівня сільського господарства, урбанізації, промисловості, екологічного стану та свідомості населення на якість підземних вод. На основі даних Житомирської області встановлено, що значна частина сільських громад зазнає критичного ризику через перевищення вмісту нітратів (59 % проб). Найгірший стан води виявлено у Бердичівському районі, де середній рівень забруднення нітратами перевищує норму у 2,6 раза. Для оцінювання якості питної води застосовано багатокритеріальні методи, зокрема відстань Хеммінга, яка дає змогу швидко визначати відхилення фактичних показників якості води від нормативних. Запропоновано адаптовану методику для обчислення сумарного показника якості води, що базується на фізико-хімічних параметрах. Виявлено сильний кореляційний зв’язок між умістом нітратів, заліза у воді та низкою захворювань, включаючи хронічні та онкологічні. Встановлено, що діти та немовлята є найбільш чутливими до впливу нітратів (критичний рівень ризику у Бердичівському районі). Дослідження підтвердили доцільність застосування системного аналізу для оцінювання екологічної безпеки водопостачання. Запропоновані моделі та методи можуть слугувати основою для управлінських рішень, спрямованих на забезпечення доступу до якісної питної води, зниження ризиків для здоров’я та покращення екологічного стану сільських територій.

Ключові слова: сільське водопостачання, питна вода, системний аналіз, якість питної води, нітрати, залізо загальне, здоров’я населення.

  1. Gotfrids N. System Analysis in the Environmental Science. Environment. Technology. Resources: proceedings of the International Scientific and Practical Conference. 2015. 1. 120 p. DOI:10.17770/etr2011vol1.911.
  2. Поліщук В.М., Мудрак Д.О., Мудрак О.В. Системний аналіз якості навколишнього середовища Європи через призму еколого-економічних індикаторів. Збалансоване природокористування. 2024. № 2. С. 42–55. DOI:10.33730/2310-4678.2.2024.309921.
  3. Khrutba V.О., Antonenko T.V. System analysis project management communication in waste managеment: proceedings of the National Transport University. Kyiv: NTU, 2015. Vol. 32. P. 312–320.
  4. Дяченко Н., Маркіна Л., Ковальчук А., Дяченко А. Застосування прийомів системного аналізу у разі управління відходами. Вісник КрНУ імені Михайла Остроградського. 2022. Вип. 6 (137). С. 9–21. DOI:10.32782/1995-0519.2022.6.1.
  5. Пацева І.Г., Герасимчук О.Л., Кагукіна А.М. Системний підхід управління відходами об’єднаних територіальних громад. Екологічні науки. 2022. Вип. 4 (43). С. 181–184. DOI:10.32846/2306-9716/2022.eco.4-43.30.
  6. Барна І. Концепт оцінки впливу на довкілля через призму системного аналізу. Наукові записки. 2021. № 2. С. 15–23. DOI:10.25128/2519-4577.21.2.2.
  7. Методи системного аналізу в дистанційних аерокосмічних дослідженнях екологічної безпеки та природокористування / А.В. Соколовська та ін. Екологічна безпека та природокористування. 2015. № 2 (18). С. 95–102.
  8. Бондар О.І., Машков О.А., Абідов С.Т. Системний аналіз екологічної небезпеки у зоні проведення антитерористичної операції на сході України: біосферні конфлікти та транскордонне забруднення. Екологічні науки. 2015. № 9. С. 5–26.
  9. Тарасова В.В., Ковалевська І.М. Методологія системного підходу до оцінки безпеки довкілля. Глобальні та національні проблеми економіки. 2018. Вип. 22. С. 683–687.
  10. Івчук В. В. Значення системного аналізу для визначення рівня забезпеченості водними ресурсами. «Системний аналіз в управлінні: міжгалузеві дослідження»: мат. ІV Всеукр. наук.-практ. конф. за міжнар. участі (26-27 травня 2022 р., м. Київ). Київ: Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, 2022. С. 119–122.
  11. Валерко Р.А., Герасимчук Л.О. Агроекологічне навантаження на сільські селітебні території Житомирської області як чинник вмісту нітрогену у питній воді. Агробіологія. 2021. № 2. С. 200–207. DOI:10.33245/2310-9270-2021-167-2-200-207.
  12. Валерко Р.А., Бондарчук В.М., Герасимчук Л.О. Моделювання сумарного показнику якості питної води джерел нецентралізованого водопостачання у межах громад Житомирського району. Вісник Кременчуцького нац. університету ім. Михайла Остроградського. 2024. № 2. С. 36–40. DOI:10.32782/1995-0519.2024.2.4.
  13. Встановлення причинно-наслідкових зв'язків між захворюваністю населення та якістю питної води джерел нецентралізованого водопостачання / Р.А. Валерко та ін. Екологічні науки. 2024. Вип. 1 (52). Т. 2. С. 23–28. DOI:10.32846/2306-9716/2024.eco.1-52.2.4.

 

ДолученняРозмір
PDF icon valerko_2_2024.pdf1.61 МБ