Досліджено ознаки забою бичків української м'ясної породи залежно від вираженості у них м'ясних форм. Встановлено, що тварини з краще вираженими м'ясними формами мають тенденцію до збільшення виходу туш (18, 21 міс.), внутрішнього жиру (21, 23 міс.), чистого приросту (18, 21 міс.), обрізків м'яса з туші (18, 21, 23 міс.), витрат корму на приріст живої маси (від 8- до 18-, 21-, 23-місячного віку) та зменшення в досліджувані вікові періоди маси голови і легень – ознак, які характерні для відносно більш скороспілої худоби, що має низку негативних особливостей: недорозвиток скелету, схильність до надмірного накопичення жиру. Для ефективного виробництва яловичини більш придатні бички з гірше вираженими м'ясними формами, яким властива скороспілість росту (великорослість), що характеризуються підвищеним обміном речовин, меншою здатністю до відкладання в тілі жиру, підвищеною швидкістю росту. Подальші дослідження слід спрямувати на встановлення залежності між вираженістю м’ясних форм бугайців і їх племінною цінністю.

Ключові слова: вираженість м'ясних форм, передзабійна жива маса, вихід туш, маса туш, чистий приріст.