Досліджено стан мікроклімату легкокаркасного та реконструйованого корівника та доїльного залу за безприв’язно-боксового способу утримання дійного стада у весняний період та вивчено вплив різних умов та параметрів мікроклімату на якісні показники молока. Встановлено, що температурний режим у реконструйованому корівнику з примусовим доїнням у залі на установці Ялинка становив у середньому 14,27±2,105 °С, тимчасом у доїльному залі температура була дещо вищою – 16,38±1,335 °С. У легкокаркасному корівнику температура становила 12,24±1,380 °С, а у зоні доїння корів на роботизованій установці – майже без відхилення 12,14±1,715 °С. Реконструйований корівник забезпечує комфортніший температурний режим для корів порівняно з легкокаркасним. Вологість і швидкість руху повітря в порівнюваних приміщеннях перебувала в межах гігієнічних норм. Мікробіологічні показники бактеріальної забрудненості повітря в обох приміщеннях відповідають гігієнічним нормам, однак у реконструйованому корівнику кількість колонієутворювальних одиниць в 1 м3 була вищою. Найбільша кількість КУО в 1 м3 зафіксовано в повітрі доїльного залу, де розміщено установку УДЕ-8 «Ялинка». Це зумовлено недостатньою вентиляцією, підвищеною вологістю та температурою, розповсюдженням повітрям дрібних крапель з вимені корів, інших поверхонь тіла тварини, устаткуванням і огороджувальними конструкціями, під час миття доїльного залу, за використання води під напором. У ТДВ «Терезине» в легкокаркасному корівнику за вільного доїння на роботизованій установці кислотність молока становила 16,4±0,64 °Т; ступінь чистоти за еталоном відповідав першій групі, температура через 30 хв після доїння становила 4,2±0,57 °С; мікробне забруднення молока було в середньому 233,4±8,64 тис. КУО/см3; титр БГКП дорівнював приблизно одиниці; кількість соматичних клітин становила 376,9±29 тис./см3, що загалом відповідало вищому гатунку згідно з ДСТУ 3662:2018. Під час доїння на установці УДЕ-8 «Ялинка» кислотність отриманого молока становила 18,6±0,42 °Т; ступінь чистоти за еталоном відповідав першій групі, температура через 30 хв після доїння становила 5,8±0,71 °С; мікробне забруднення молока було в середньому 292,3±12,3 тис. КУО/см3; титр БГКП дорівнював приблизно одиниці; кількість соматичних клітин становила 465,7±19 тис./см3, що загалом відповідало першому гатунку згідн з ДСТУ 3662:2018. Отже, утримання дійного стада як у легкокаркасному, так і в реконструйованому приміщенні дає змогу сформувати комфортні санітарно-гігієнічні умови утримання. Збільшення показника мікробного забруднення молока, отриманого від корів у доїльному залі на установці УДЕ-8 «Ялинка», спричинено недостатньою роботою системи вентиляції доїльного приміщення та неправильним виконанням окремих елементів підготовки тварин до доїння.

Ключові слова: легкокаркасний корівник, реконструйований корівник, доїльний зал, мікроклімат, якість молока.