У роботі наведено дані досліджень впливу формування сімей-виховательок на прийом личинок та різних технологічних елементів на прийом личинок і одержання маточного молочка. Мета дослідження полягала в оптимізації технологічних процесів отримання маточного молочка та дослідженні їх впливу на прийом личинок і продукування маточного молочка. Було поставлено завдання: дослідити різні способи отримання маточного молочка та вибрати найоптимальніший для умов промислової пасіки. У дослідженнях порівнювали способи повного і неповного осиротіння бджолиних сімей. Cпосіб неповного (часткового) осиротіння бджолиної сім’ї полягав у тому, що бджолину матку не було ізольовано повністю від сім’ї, а повного осиротіння – було відібрано бджолиних маток. Аналізуючи біологічний механізм способу неповного осиротіння, за якого бджоли приймають на виховання личинок і тим самим продукують маточне молочко, можна припустити, що присутність бджолиної матки відчуває лише частина бджіл, а саме льотних, тому що саме вони проникають крізь ділянку діафрагми з вмонтованим блоком ганіманівської решітки, і забезпечують нектаром та білковим кормом бджолину сім’ю. Інша частина бджіл – це бджоли-годувальниці, які не маючи доступу за діафрагму, де працює матка, відчувають її відсутність та інтенсивно вигодовують личинок на прищепних рамках, продукуючи маточне молочко. За використання системи Нікот спостерігається найвищий прийом личинок і найбільша маса отриманого маточного молочка, порівняно з іншими технологічними елементами. Способи формування бджолиних сімей для отримання маточного молочка слід обирати залежно від періоду сезону, конкретних умов, завдань і обсягу виробництва. Для спрощеної технології отримання бджолиного маточного молочка рекомендується використовувати систему Нікот.

Ключові слова: бджолина сім’я, сім’я-вихователька, личинка, маточне молочко, мисочка, система Нікот, повне осиротіння, часткове осиротіння бджолиної сім’ї.