Ви є тут

Головна » БТФ №1 2024

Дослідження поліморфізму гена капа-казеїну в популяцій великої рогатої худоби, створених на материнській основі лебединської породи

У племінних стадах з розведення української бурої молочної породи та сумського внутрішньопородного типу української чорно-рябої молочної породи проведено наукові дослідження, метою яких було дослідити особливості поліморфізму гена капа-казеїну. Спільним у цих порід є походження від однієї автохтонної породи – лебединської. Робота зі створення цих порід відрізнялася використанням плідників різних порід, а саме – швіцької та голштинської. Проведено генотипування 60 голів корів (по 30 кожної породи). Визначення поліморфізму гена капа-казеїну проводили в генетичній лабораторії Інституту фізіології ім. Богомольця НАН за допомогою молекулярно-біологічного аналізу розпізнавання алелів методом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) у реальному часі. Встановлено, що більшою частотою бажаного гомозиготного генотипу ВВ відрізнялися корови української бурої молочної породи, вона складала 40 %. Більшою частотою гомозиготного генотипу АА характеризувалися корови сумського внутрішньопородного типу української чорно-рябої молочної породи (частка складала 68 %). Частка гетерозиготного генотипу АВ була вищою у корів української бурої молочної породи (48 %). Частота алеля В у тварин української бурої молочної породи складала 0,64, тоді, як у корів сумського внутрішньопородного типу української чорно-рябої молочної породи – лише 0,20. Відповідно, більша частота алеля А спостерігалася у тварин сумського внутрішньопородного типу української чорно-рябої молочної породи (0,80). Співвідношення часток алелів у тварин досліджуваних порід становило, відповідно, 1,8 та 4 рази. Фактична частка гетерозигот була нижчою, ніж очікувана, у тварин сумського внутрішньопородного типу української чорно-рябої молочної породи. Навпаки, фактична гетерозиготність була вищою від очікуваної у корів української бурої молочної породи. Результати аналізу племінних даних плідників, від яких походять тварини в піддослідних господарствах, вказують на те, що незначна їх частка оцінена за генотипом капа-казеїну. З оцінених плідників лише 44 % плідників голштинської породи мали генотип ВВ, тоді як швіцької – 67 %. За результатами досліджень вважаємо, що формування стад з генотипом ВВ можливе у популяціях обох досліджених порід. У подальшому виключно на замовлення переробних підприємств можна досить швидко створити племінні стада із заданими генетичними параметрами. З цією метою необхідно використовувати плідників, які мають генотип ВВ за геном капа-казеїну.

Ключові слова: порода, надій, вміст жиру, вміст білка, капа-казеїн, генотип, алель.

ЛАДИКА В.І. https://orcid/0000-0001-6748-7616


МАЛІКОВА А.І. https://orcid.org/0000-0002-4277-0172


СКЛЯРЕНКО Ю.І. https://orcid.org/0000-0002-6579-2382


ПАВЛЕНКО Ю.М. https://orcid.org/0000-0002-4128-122X


  1. Mitiohlo, I. (2021). Polimorfzm hena beta-laktohlobulinu (BLG) u koriv molochnykh porid ukrainskoi i zarubizhnoi selektsii [Polymorphism of the beta-lactoglobulin (BLG) gene in dairy cows of Ukrainian and foreign breeding]. Biolohiia tvaryn [Biology of animals], no. 23 (4), pp. 27–31. (In Ukrainian).
  2. Mitiohlo, I., Dzitsiuk, V., Mokhnachova, N., Dobrianska, M. (2021). Henetychna struktura koriv ukrainskoi chervono-riaboi molochnoi porody za kompleksom henotypiv GH, CSN3 ta BLG [Genetic structure of cows of the Ukrainian red-spotted dairy breed according to the complex of GH, CSN3 and BLG genotypes]. Visnyk ahrarnoi nauky [Herald of Agrarian Science], no. 4 (817), pp. 51–58. (In Ukrainian).
  3. Chumel, R. I. (2005). Henetychna struktura deiakykh porid velykoi rohatoi khudoby pivnichno-skhidnoho rehionu Ukrainy za henetyko-biokhimichnymy systemamy [Genetic structure of some breeds of cattle of the northeastern region of Ukraine according to genetic and biochemical systems]. Visnyk SNAU [Bulletin of SNAU], no. 9–10 (9–10), pp. 208– 212. (In Ukrainian).
  4. Adamov, N., Atanasov, B., Ilievska, K., Nikolovski, M., Dovenska, M., Petkov, V., Dovenski, T. (2020). Allele and Genotype Frequencies of the Κappa-Casein (CSN3) Locus in Macedonian Holstein-Friesian Cattle. Macedonian Veterinary Review, no. 43 (1), pp. 45–54.
  5. Akter, S., Mostafa Anower, A. K. M, Kamal Hossain, M. M. (2020). Genotyping of κ-casein and β-lactoglobulin genes in native cattle from Barishal region of Bangladesh. Animal Biotechnology. no. 31 (6).
  6. Dell’Eva, G., Bolognini, D., Iacono, E. Merlo, B. (2020). Embryo Transfer for Dissemination of κ-casein BB Genotype and Improvement of Milk Clotting Properties. International. Journal of Dairy Science, no. 15 (4), pp. 182–188.
  7. Gabche, A., Epse Laisin, E., Adedibu, I. I., Kabir, M., Iyiola-Tunji, A.O. (2021). Polymorphism of β-Lactoglobulin Gene and their Effects on Milk Traits in Friesian X Bunaji Cattle. World Journal of Innovative Research, no. 11 (1), pp. 104–113.
  8. Gubarenko, N. (2021). Evaluation of cows’milk productivity by usinggenetic markers. Theoretical and Applied Veterinary Medicine. no. 8 (2), pp. 163‒170.
  9. Ivanković, A. Ramljak, J., Dokso, A., Kelava, N., Konjačić, M., Paprika, S. (2011). Genetic polymorphism of β-lactoglobulin and κ-casein of cattle breeds in Croatia. Mljekarstvo. no. 61 (4), pp. 301–308.
  10. Kolenda, M., Sitkowska, B. (2021). The Polymorphism in Various Milk Protein Genes in Polish Holstein-Friesian Dairy Cattle. Animals. no. 11 (2), pp. 2–8.
  11. Ladyka, V., Skliarenko, Y., Pavlenko, Y., Metlytska, O., Ivankova, I. (2019). Molecular-Genetic Analysis of Cows Genetic Structure and Determination of Genealogical Relatedness Level of Bulls of Modern Dairy Breeds. Advances in Animal and Veterinary Sciences. no. 7 (5), pp. 405–411.
  12. Lavon, Y., Weller, J.I., Zeron, Y., Ezra, E. (2024). Estimating the Effect of the Kappa Casein Genotype on Milk Coagulation Properties in Israeli Holstein Cows. Animals. no. 14 (1), 54 p.
  13. Maletić, M., Aleksić, N., Vejnović, B., Nikšić, D., Kulić, M., Đukić, B., Ćirković, D. (2016). Polymorphism of κ-casein and β-lactoglobulin genes. Mljekarstvo. no. 66 (3), pp. 198–205.
  14. Niksic, D., Pantelić, V., Ostojić-andrić, D., Perišić, P., Petričević, V., Lazarević, M., Petričević, M. (2018). Polymorphism of k-casein and b-lactoglobuline in simmental cattle in Serbia. Genetika. no. 50 (2), pp. 659–668.
  15. Olanrewaju, B. M., Oghate, E. B., Adetunb, A. J., OlawaleJ, O., Chineke, A. C. (2020). Associaton of kappa-casein genotype and the linear parameter in two indigenious bos indicus and bos taurus cattle in Nigeria. Open Journals of Agricultural Science, no. 1 (1). pp. 12–22.
  16. Pandey, A., Thakur, M. S., Gonge, D. S., Pandey, Y. (2023). Characteristics of kappa-casein (k) genetic Variants and its association with lactation length (LL), milk fat and milk protein traits in Sahiwal and HF cross bred of cow in MP, India. The Pharma Innovation Journal, no. 12 (7), pp. 103–106.
  17. Pazzola, M. (2020). Exploring the Genotype at CSN3 Gene, Milk Composition, Coagulation and Cheese-Yield Traits of the Sardo-Modicana, an Autochthonous Cattle Breed from the Sardinia Region, Italy. Animals. no. 10 (11).
  18. Pilonetto, F. Coelho Ladeira, G., Salvian, M.; Zampar, A., Cucco, D. de C. (2020). The genotypic profle of milk proteins in Holstein cows raised in South of Brazil. Research, Society and Development. no. 11 (9), e2911931530.
  19. Sklyarenko, Y., Metlitska, O., Ladyka, V., Ivankova, I. (2018). Lebedyn cattle breed genetic pool genesis and new types and breeds developed on its base. Bulgarian Journal of Agricultural Science, no. 24 (6), pp. 1114–1122.
  20. Yaser, M. L, Hamad, R. (2019). Effect of mutation site of k-casein gene on protein quantity, composition, and other milk constituents in Holstein cows. J. Pharm. Sci., no. 11 (2), pp. 398–401.
ДолученняРозмір
PDF icon ladyka_1_2024.pdf719.95 КБ
БТФ №1 2024