Ви є тут
Сучасний стан та перспективи розвитку вівчарства в Україні
Мета досліджень – аналіз та висвітлення сучасного стану племінного вівчарства в Україні, характеристика вітчизняних порід овець, які є базою для племінної роботи в Україні, та прогнозування їх значення у породотворному процесі. Для аналізу стану розвитку вівчарства в Україні було використано Державний реєстр суб’єктів племінної справи у тваринництві за 2005– 2019 рр., Статистичний збірник «Тваринництво України» за 2011, 2018, 2020 рр. та дані Державної митної служби України. Проведено аналіз стану розвитку вівчарства в Україні. Доведено, що в умовах тривалої кризи за останні 15 років племінне вівчарство в Україні зазнало суттєвого скорочення чисельності поголів’я, звуження породної структури та зміни форми власності, попри те, що в країні наявні природно-кліматичні, історичні, культурні та споживацькі передумови для розвитку галузі вівчарства. Нині племінна база вівчарства в Україні складається з 36 господарств, де розводять 10 порід овець. Загальне поголів’я овець наразі становить 0,7 млн, з яких 26,7 тисяч овець зареєстровано племінними. Найбільше поголів’я овець зосереджено на півдні та заході країни, де природно-кліматичні умови є сприятливими для ведення галузі. Лідерами за чисельністю є Одеська та Закарпатська, Чернівецька та Запорізька області. Племінне поголів’я зосереджено в Одеській та Херсонській областях. Найчисельнішими породами є асканійська м’ясо-вовнова із кросбредною вовною та асканійська каракульська. Зроблено висновки про високу репутацію української продукції і необхідність подальшого сприяння її просуванню на зовнішні ринки, оскільки відмічено позитивну динаміку зовнішнього товарообігу продукції вівчарства за останні 4 роки. Аналіз даних зовнішньоекономічної діяльності свідчить про переважання експорту живих тварин над експортом продуктів переробки. Племінна справа у вівчарстві в Україні не відповідає сучасним вимогам, оскільки загальна кількість племінного поголів’я в 26,7 тис. голів є недостатньою для потреб виробництва. В Україні не здійснюється селекція багатьох популярних порід овець, які користуються попитом у виробників і вже є наявними в країні. Українська гірськокарпатська та сокільська породи належать до локальних порід, однак через відсутність організованої селекційної роботи вони можуть бути втраченими.
Ключові слова: вівчарство, порода, тип, поголів’я, барани-плідники, вівцематки, ягнята, вихід чистої вовни, вихід ягнят.
https://orcid.org/0000-0001-8105-19231. Бойко Н.В., Косова Н.О., Корх І.В, Рязанов П.О., Регіональні особливості тенденцій розвитку галузі вівчарства та виробництва вовни в Україні. Вісник Дніпропетровського державного аграрного університету. 2013. № 1(31). С. 93–98. URL:http://ojs.dsau.dp.ua/index.php/vestnik/article/view/84
2. Вдовиченко Ю.В., Жарук П.Г. Стан та перспективи розвитку галузі вівчарства України. Вісник Дніпропетровського державного аграрного університету. 2013. №1 (31). С. 135–138. URL:http://ojs.dsau.dp.ua/index.php/vestnik/article/view/71
3. Стан та наукове забезпечення галузі вівчарства в Україні/ Ю.В. Вдовиченко та ін. Науковий вісник «Асканія-Нова». 2016. Вип. 9. С. 3–16. URL:http://ascaniansc.in.ua/ images/M_images/20169.pdf
4. Вдовиченко Ю.В, Жарук П.Г. Генетичні ресурси овець в Україні. Вісник аграрної науки. Київ, 2019. №5 (794). С. 38–44. DOI:10.31073/agrovisnyk201905-04
5. Вівчарство України/за ред. В.М. Іовенка. Київ: Аграрна наука, 2017. С. 46–264. ISBN 978-966-540-459-0 URL:http://ascaniansc.in.ua/publikatsiyi/206-publikatsiyiinstitutu
6. Державна митна служба України. URL:https://customs.gov.ua/
7. Державний племінний реєстр 2005 рік. Державний науково-виробничий концерн «Селекція», 2006. Т. II. 310 с.
8. Державний племінний реєстр 2006 рік. Державний науково-виробничий концерн «Селекція», 2007. Т. II. 310 с.
9. Державний племінний реєстр 2007 рік. Державний науково-виробничий концерн «Селекція», 2008. Т. II. 310 с.
10. Державний племінний реєстр 2008 рік. Київ: Державний науково-виробничий концерн «Селекція», 2009. Т. II. 310 с.
11.Державний племінний реєстр за 2010 рік. Київ: Укрплемоб’єднання, 2011. Т. II. 332 с.
12. Державний реєстр субʼєктів племінної справи у тваринництві за 2014 рік / за ред. С. В. Прийми. Київ, 2015. Т. II. 319 с. URL:http://animalbreedingcenter.org.ua/ derjplemreestr
13. Державний реєстр субʼєктів племінної справи у тваринництві за 2015 рік / за ред. С. В. Прийми. Київ, 2016. Т. II. 319 с. URL:http://animalbreedingcenter.org.ua/erjplemreestr
14. Державний реєстр субʼєктів племінної справи у тваринництві за 2016 рік / за ред. С. В. Прийми. Київ, 2017. Т. II. 307 с. URL:http://animalbreedingcenter.org.ua/erjplemreestr
15. Державний реєстр субʼєктів племінної справи у тваринництві за 2017 рік /за ред. С. В. Прийми. Київ, 2018. Т. II. 307 с. URL:http://animalbreedingcenter.org.ua/derjplemreestr
16. Державний реєстр субʼєктів племінної справи у тваринництві за 2018 рік / за ред. С. В. Прийми. Київ, 2019. Т. II. 294 с. URL:http://animalbreedingcenter.org.ua/derjplemreestr
17. Державний реєстр субʼєктів племінної справи у тваринництві за 2019 рік / за ред. С. В. Прийми. Київ, 2020. Т. II. 290 с. URL:http://animalbreedingcenter.org.ua/derjplemreestr
18. Ерохин С.А. Динамика производства мяса по странам и континентам мира. Овцы, козы, шерстное дело. 2000. № 2. С. 7–13.
19. Колосов Ю.А., Широкова Н.В. Мясные качества чистопородных и помесных баранчиков разного происхождения. Овцы, козы, шерстяное дело. 2012. № 3. С. 39–42. URL:http://old.timacad.ru/deyatel/izdat/OvcyKozy/N3-2012.pdf
20. Польська П.І. Методичні основи породоутворення у вівчарстві м’ясо-вовнового напряму продуктивності. Вівчарство: міжвідом. темат. наук. зб. Нова Каховка: Пиел. 2006. С. 29–36.
21. Помітун І.А. Науково-практичне обґрунтування принципів селекції тонкорунних м’ясо-вовнових овець з урахуванням взаємодії “генотип–середовище”: дис. … доктора с.-г. наук/ ДВНЗ Херсонський державний аграрний університет. Херсон. 2010. 400 с.
22. Помітун І.А. Селекційні методи підвищення конкурентоспроможності порід овець у регіоні Лісостепу і Полісся. Вісник аграрної науки. 2000. № 2. С. 104–105.
23. Програма розвитку галузі вівчарства України на 2012-2020рр. /Ю.В. Вдовиченко та ін. Нова Каховка, 2013. 60с.
24. Тваринництво України: статистичний збірник 2011. 2012. Державний комітет статистики України, Київ. URL:http://www.ukrstat.gov.ua/druk/publicat/Arhiv_u/07/Arch_ tvar_zb.htm
25. Тваринництво України: статистичний збірник 2018. 2019. Державний комітет статистики України, Київ. URL:http://www.ukrstat.gov.ua/druk/publicat/Arhiv_u/07/Arch_tvar_zb.htm
26. Тваринництво України: статистичний збірник 2020. 2021. Державний комітет статистики України, Київ. URL:http://www.ukrstat.gov.ua/druk/publicat/Arhiv_u/07/Arch_tvar_zb.htm
27. Scales G.H., Bray A.R., Baird D.B. еt al. Effect of sire breed on growth, carcass, and wool characteristics of lambs born to Merino ewes in New Zealand. New Zealand J. of Agricultural Research. Wellington, 2000. Vоl. 43. P. 93–100. DOI:10.1080/00288233.2000.9513412.
28. Suprun І., Getya A., Fychak V., Janíček M. Prospects of use of genetic resources of sheep in Ukraine. Acta fytotechn zootechn. 24. 2021. (1). P. 35–43. DOI:10.15414/afz.2021.24.01.35-43
29. Zonabend König E., Ojango J.M.K., Audho J. еt al. Live weight, conformation, carcass traits andeconomic values of ram lambs of Red Maasai and Dorper sheep and their crosses. Tropical Animal Health and Production. Dordrecht, 2017. Vol. 49. P. 121–129. DOI:10.1007/s11250-016-1168-5.
30. Pașca I., Cîmpean A., Pusta D. еt al. Carcass Characteristics of Purebred Tsurcana Lambs and F1 Crossbreds (Tsurcana × Vendeen). Bulletin of University of agricultural sciences and veterinary medicine. Cluj-Napoca, 2018. Vol. 75. P. 87–91. DOI:10.15835/buasvmcn-vm:005717.
| Долучення | Розмір |
|---|---|
 suprun_2_2021.pdf | 997.8 КБ |