Дослідження проведено на вітчизняних породах молочної худоби, зокрема українській чорно-рябій із загальним маточним поголів’ям 100778 гол. та червоно-рябій молочній – 35270 гол. Матеріалом були структурні формування (внутрішньопородні типи) – південний (6528 гол. у 12 стадах), центрально-східний (49001 гол. у 69 стадах), західний (15746 гол. у 19 стадах), поліський (27031 гол. у 38 стадах), сумський (2472 гол. у 4 стадах), які належать українській чорно-рябій молочній породі, а центральний (23822 гол. у 41 стаді), південно-східний (8431 гол. у 16 стадах), прикарпатський (3017 гол. у 3 стадах) – червоно-рябій молочній породі. Встановлено, що за кількісними і якісними показниками існує міжгрупова диференціація. Так, найвищий середній надій відмічено у корів центрально-східного (7640 кг) та південно-східного (7184 кг) типів. У інших структурних формуваннях надій коливався від 6012 до 6951 кг. Жива маса корів західного типу становить 553 кг, з невисокою амплітудою інших типів (560 … 579 кг). Діапазони основних компонентів молока у досліджуваних типах за вмістом жиру і білка становлять відповідно 3,67 … 4,04 % та 3,13 … 3,27 %. Для відбору кращих корів і отримання від них цінного потомства у кожному внутрішньопородному типі існує селекційне ядро, аналіз якого засвідчив тенденцію збільшення рівня надою корів за лактаціями у середньому на 457 кг, а їх живу масу – на 11 кг. Водночас за основними компонентами молока спостерігається коливальний рівень, який не залежить від лактацій і типів, що може свідчити про неналежний відбір. За аналізом розподілу корів за отеленнями відмічено високу частку первісток у структурі типів, яка коливається від 27,3 % у західному до 41,2 % у південно-східному типах.

Ключові слова: порода, внутрішньопородний тип, молочна продуктивність, жива маса, маточне поголів’я, структура стада, вік першого отелення.