Традиційні добавки селену зазвичай є високотоксичними та мають низький рівень абсорбції, тому розроблення систем, що використовують сполуки селену як переносники для підвищення біодоступності елемента та контролюють його вивільнення в організмі, є актуальним. Наноразмірний селен цікавий як кормова добавка, особливо за селенодефіцитних станів, а також як терапевтичний засіб без значної побічної дії. Вказано про нанотехнологічні застосування, вивчення ефективного способу введення та узагальнення знань про наночастинки селену, їх біологічний вплив та переваги, механізми абсорбції. Розглянуто нанотехнічні модифікації наночастинок, застосування SeNPs як кормової добавки, ефекти, які вони здійснюють на організм, а також різні методи синтезу SeNPs. У дослідженні закцентовано увагу на проблемах традиційних форм кормового селену та перевагах SeNPs. Висвітлено механізми проходження наночастинок через слизову оболонку кишечнику та особливості їх перорального застосування. Наведені матеріали доводять, що важливістю Селену є регуляція у складі селенопротеїнів багатьох фізіологічних процесів, вплив на продуктивні та репродуктивні властивості. Корекція його вмісту у раціоні запобігає селенодефіцитним захворюванням, а селен у наноформі є найдоцільнішим для застосування через високу біодоступність та низьку токсичність, що є особливо актуальним для жуйних тварин. Подальші доклінічні та клінічні дослідження in vitro та in vivo дадуть змогу розробити нові системи нанопрепаратів для транспорту в організмі селену, змінювати фізико-хімічні властивості SeNPs, збільшувати їх стабільність у харчотравному тракті для контрольованого вивільнення елемента для забезпечення дієтичного та терапевтичного потенціалу.

Ключові слова: наночастинки, “зелений” синтез, Селен, окиснювальний стрес, застосування наночастинок.