Ви є тут
ВПЛИВ АКТИВНИХ ДРІЖДЖІВ НА ПОКАЗНИКИ ПРОДУКТИВНОСТІ КУРЕЙ-НЕСУЧОК
Наведено результати дослідження впливу активних дріжджів Saccharomy cescerevisiae на несучість та морфологічні ознаки яєць курок-несучок кроса NOVOgen brown. Птицю (n=250) було розділено на 5 груп залежно від вмісту в раціоні активних дріжджів. Замість аналогічної кількості соєвої макухи вносили активні дріжджі у кількості
0,02 %, 0,04, 0,06 та 0,08 %. Годівлю дослідних курей здійснювали двічі на добу повнораціонними комбікормами. Птицю утримували в трьох᾽ярусній клітковій батареї типу БКН-3А. Всі групи упродовж дослідного періоду, який тривав 180 діб, отримували повнораціонний комбікорм, переважно із зернових кормів.
Установлено, що в активних дріжджах містилося сирого протеїну 46,77 % за методом К’єльдаля та 41,64 % за методом Барштейна, на небілковий азот припадало 5,13 %, вміст сирого жиру становив 2,96 %, рівень обмінної енергії в 1 кг активних дріжджів − 362,9 МДж/кг. Амінокислотний склад активних дріжджів характеризувався перевагою замінних амінокислот, таких як глютамінова кислота (14,5 %), аспарагінова кислота (8,09 %), та незамінних – лейцин (9,2 %), лізин (8,9 %), фенілаланін (8,63 %), ізолейцин (5,6 %), треонін (5,5 %) та серин (5,3 %). Високий рівень глютамінової кислоти в дріжджах поліпшував смакові якості корму, що сприяло підвищенню апетиту у птиці та кращому поїданню нею комбікорму. За весь період науково-господарського досліду несучість курей дослідних груп порівняно з контрольною збільшилась: у II групі – на 3,69 %; у III– 4,26, у IV – 6,63 та у V – на 5,21 %, і від них було одержано більше яєць як на початкову, так і середню несучку. Витрати корму на 10 шт. яєць у контрольній групі становили 2,14 кг корму, тимчасом у дослідних − на 5,1−7,9 % менше. Незважаючи на те, що у курей-несучок, які отримували у складі комбікорму Saccharomy cescerevisiae у кількості 0,08 %, продуктивність птиці була дещо нижчою, маса яєць, маса жовтка, одиниці Хау та енергетична цінність були вищими порівняно з контролем на 1,1; 11,6 (Р<0,001); 1,9 (Р<0,001) та 6,6 (Р<0,001) % відповідно. Імовірно, це пов’язано з кращим використанням амінокислот, які надійшли з цією кормовою добавкою.
Ключові слова: кури, комбікорм, амінокислотний склад Saccharomy cescerevisiae, продуктивність.
1. Безпалько А.В., Безносюк О.Ю. Порівняльна оцінка впливу різних добавок дріжджових культур і суміші кукурудзяного силосу з ячмінною і кукурудзяною дертю. Міжвідомчий тематичний науковий збірник. Серія «Корми і кормовиробництво». 2014. 108 с.
2. Петухова Е. А., Бессарабова Р. Ф., Халенева Л. Д., Антонова О. А. Зоотехнический анализ кормов. Москва: Агропромиздат, 1989. № 2. С. 41–43.
3. Егоров Б. В., Чернега І. С. Розробка і використання нетрадиційних кормових добавок у годівлі курей-несучок. Зернові продукти і комбікорми. 2016. № 61. С. 25–28.
4. Методологія та організація наукових досліджень у тваринництві: посібник / за ред. І. І. Ібатуліна, О. М. Жукорського. Київ: Аграрна наука, 2017. 328 с.
5. Афанасьев В.А., Никишов А.А., Соломаха Н. А. Минеральный состав сырых пивных дрожжей, дробины и гранулированной кормовой смеси. Ветеринария и кормление. 2019. С. 18–19.
6. Свеженцов А.И., Горлач С. А., Мартыняк С.В. Комбикорма, премиксы, БВМД для животных и птицы. Днепропетровск: АРТ–ПРЕСС, 2008. 412 с.
7. Калмыкова А.И. Системная реакция организма экспериментальных животных на длительный прием пробиотика. Бюллетень СО РАМН. 2005. №3. С. 97–101.
8. Кулик М.Ф., Безпалько А.В., Тучик А.В. Влияние дрожжевых культур на продуктивность, содержание жира, белка и микроэлементов в молоке коров при разных типах кормления. Кормопроизводство. Москва. 2014. С. 36–38.
9. Молекулярно-біологічні механізми дії дріжджів на організм тварин / Г. В. Колісник та ін. Біологія тварин. 2010. 34 с.
10. Фисинин В.И., Тищенков А.Н., Егоров И. А. Оценка качества кормов, органов, тканей, яиц и мяса птицы. Методическое руководство ВНИТИП Сергиев Посад. 1998. 114 с.
11. Цап С.В., Оріщук О.С., Рубан Н.О., Мусіч О.І. Продуктивна дія кормових добавок із введеням пальмового жиру на перетравність корму та продуктивність курчат-бройлерів. Науково-технічний бюлетень НДЦ біобезпеки та екологічного контролю ресурсів АПК: 2016. Т.4. № 1. 2016.
12. Харитонова Л.А. Формирование микроэкологии кишечника и способы коррекции нарушений микробиоценоза у детей раннего возраста. Педиатрия. 2007. № 2. С. 108–113.
13. Фрерикс Я. Влияние пивных дрожжей Leiber BT на молочную продуктивность и рубец дойных коров в первые 100 дней лактации. Молочное и мясное скотоводство. 2013. № 5. С. 24–25.
14. Яценко Л.І., Рак Т.М. Біологічна роль мікроорганізмів у підвищенні поживності кормів для свиней. ВІСНИК Полтавської державної аграрної академії. 2011. № 2. С. 80–83.
15. Ayasan T. The effect of dietary inclusion of probiotic protexin on egg yield parameters of Japanese quails (Coturnix coturnix japonica) / T. Ayasan, et al. Int. J. Poult. Sci. 2006. Vol. 5. No. 8. P. 776–779.
16. Orishchuk O.S., Tsap S.V., Chernenko O.M. (2019). Environmental justification for using of active yeast in laying hens diet. 9(2). P. 189–194.
17. Use of commercial Probiotics supplement in meat goat / Whitley N. C., et al. J. Anim. Sci. 2009. Vol. 87. P. 723–728.
| Долучення | Розмір |
|---|---|
 orishchuk_2_2019.pdf | 229.97 КБ |