Ви є тут

Вплив різних доз важких металів на показники якості та безпеки м’яса і сала свиней

Наведено результати досліджень щодо впливу токсичних доз важких металів, а саме Кадмію та Свинцю (сумісно та окремо) в дозі 10 і 20 гранично допустимих концентрацій на хімічний склад, якості м’язової і жирової тканин свиней. Оцінено застосування експериментальної рослинної добавки як захисного засобу за хронічної інтоксикації важкими металами. За споживання тваринами раціонів з високим рівнем важких металів, як сумісно, так і окремо, відбувалися зміни у хімічному складі та технологічних властивостях м’язової тканини і сала. Вміст у м’ясі сухої речовини, жиру, білка зменшувався, істотнішими ці зміни були в організмі тварин, що отримували підвищені дози Кадмію у І серії, та за сумісного згодовування важких металів у ІІ серії, де їх утримання у раціонах становило 20 гранично допустимих концентрацій. Водночас у м’ясі тварин дослідних груп порівняно із контролем знижувалась калорійність та білково-якісний показник. Активна кислотність м’яса та її вологоутримувальна здатність у тварин усіх груп знаходились у межах норми. Однак у тварин, які отримували з раціоном підвищені дози важких металів, рН м’яса дещо змінювалось у бік нейтрального середовища (рН – 5,3 – 5,5, за контролю рН – 5,1–5,2), вологоутримувальна здатність м’яса дослідних тварин коливалась від 55,24 до 56,5 % (контроль – 55,0–55,1 %). Дослідження якісних показників сала свиней довели, що за дії Кадмію та Свинцю відбувалося зменшення кількості сухої речовин (до 2,84 %) і жиру (до 2,7 %) у салі та збільшення вологи і % клітинних оболонок порівняно із тваринами контрольної групи. Із збільшенням дози важких металів негативні зміни у хімічному складі, технологічних властивостях м’яса і сала дослідних тварин були відчутнішими. Надходження важких металів в організм тварин призвело до накопичення цих токсикантів у м’ясі, водночас із збільшенням дози важких металів зростало і їх накопичення. Так, вміст Кадмію і Свинцю у м’ясі тварин дослідних груп в обох серіях дослідів перевищував встановлені ГДК цих токсикантів, водночас перевищення Свинцю максимально становило у 1,9 раза (ІІ група), а Кадмію – 4,0 раза (ІV група). Згодовування експериментальної кормової добавки сприяло поліпшенню хімічного складу та технологічних властивостей м'яса і сала свиней на відгодівлі, зменшенню накопичення токсинів у м’язовій тканині.

Ключові слова: Кадмій, Свинець, м’язова та жирова тканини, хімічний склад, калорійність, вологоутримувальна здатність, активна кислотність, експериментальна рослинна добавка.

  1. Котелевич В. А. Якість та продовольча безпека тваринницької продукції в Житомирському регіоні. Органічне виробництво і продовольча безпека. Житомир: Видавець О. О. Євенок, 2018. С. 255–261.
  2. Lebret B. Effects of feeding and rearing systems on growth, carcass composition and meat quality in pigs. Published online by Cambridge University Press. 2008. Vol. 2. Issue 10. P. 1548–1558. DOI:10.1017/S1751731108002796
  3. Коваленко Б. П., Шевченко О. Б. Органолептическая оценка мяса разных генотипов свиней. Ветеринарія, технології тваринництва та природокористування. 2021. № 7. С. 47–52. DOI:10.31890/vttp.2021.07.07
  4. Обов’язковий мінімальний перелік досліджень сировини, продукції тваринного та рослинного походження, комбікормової сировини, комбікормів, вітамінних препаратів та інше, які слід проводити в державних лабораторіях ветеринарної медицини і за результатами яких видається ветеринарне свідоцтво (Ф - 2). Держ. деп. вет медицини. К., 1998. 32 с.
  5. Басиладзе Г. В., Каландия Е. Г. Влияние загрязненного тяжёлыми металлами молока на безопасность молочных продуктов. Инновационные технологии в АПК: теория и практика: сборник статей V Международной научно-практической конференции. Пенза: РИО ПГАУ, 2017. С. 10–13.
  6. Куранова А. П., Иванова Е. Б. Тяжёлые металлы как экотоксиканты. Прикладная токсикология. 2010. Т. 1. № 2. С. 14–17.
  7. Димань Т.М., Гриневич Н.Є., Мазур Т.Г. Безпека харчових гідробіонтів: підручник; за наук. ред. Т. Димань. К.: ВЦ «Академія» (Серія «Альма-матер»), 2022. 256 с.
  8. Сімахіна Г. О., Науменко Н. В. Харчування як основний чинник збереження стану здоров’я населення. Проблемы старения и долголетия. 2016. Т. 25. № 2. С. 204–214.
  9. Молнар Д. І., Соскіда І. М. Безпека продуктів харчування. Економіка і суспільство. 2016. Вип. 6. С. 266–271.
  10. Химия тяжелых металлов в окружающей среде. Загрязняющие вещества в окружающей среде / под ред. А. Моцика, Д. Л.Пинского. Пушино-Братислава: Природа, 2001. С. 75–115.
  11. Димань Т.М., Мазур Т.Г. Безпека продовольчої сировини і харчових продуктів. К.: ВЦ «Академія» (Серія «Альма-матер»), 2011. 520 с.
  12. Barcelo I. Pochenrieder Ch. Plant water relations as affect ted by heavy metal stress a review. I. Plant Nutr. 1990.
  13. Микроэлементы в питании человека: докл. комис. экспертов ВОЗ. М.: Медицина, 1975. 74 с.
  14. Effect of heavy metals on, and handling by, the kidney/O. Barbier et al. Nephron Physiol. 2005. 99(4). P. 105–110.
  15. admium In: Safety Evaluation of Certain Food Additives and Contaminants, Fifty Fifth Meeting of the Joint FAO/WHO Expert Committee on Food Additives (JECFA), Geneva: WHO Food Additives Series, 46, World Health Organization, Geneva. 2011. Р. 305–380.
  16. Qiao Yi Chen, Thomas Des Marais, Max Costa. Metals and Mechanisms of Carcinogenesis. Annu Rev Pharmacol Toxicol. 2019. № 6 (59). Р. 537– 554. DOI:10.1146/annurev-pharmtox-010818-021031
  17. Heavy Metal Pollution Delineation Based on Uncertainty in a Coastal Industrial City in the Yangtze River Delta, China/ Hu. Bifeng et al. Int Journal Environ Res Public Health. 2018. Vol. 15 (4). 710 p. DOI:10.3390/ijerph15040710
  18. Food Safety Analysis of Milk and Beef in Southwestern Uganda/Keneth I. Kasozi et al. Journal Environ Public Health. 2018. 13. DOI:10.1155/2018/1627180
  19. Засєкін Д. А. Моніторинг важких металів у довкіллі та способи зниження їх надлишку в організмі тварин: автор. дис. … д-ра вет. наук: 16.00.06. НАУ. К.: Б. в. 2002. 40 с.
  20. Чалая О. С. Вплив різних рівнів кадмію та свинцю в раціоні молодняку свиней на продуктивності та забійні якості. Таврійський науковий вісник: науковий журнал. Херсон, 2013. Вип. 83. С. 196–202.
  21. Булавкіна Т. П., Семенов С. О. Перехід важких металів з кормів у продукти забою свиней. Свинарство: міжвідомчий тематичний науковий збірник. К., 1999. Вип. 54. С. 129–132.
  22. Кособрюхов А. Н. Микроэлементы как ветеринарно-санитарная проблема. Тез. докл. Всесоюз. совещ. по микроэлементам. Рига, 1965. С. 66–68.
  23. Ветеринарно-санитарная экспертиза мяса и молока, при эндемических болезнях, возникающих у животных, в условиях биогеохимических провинций: проблемная лекция / под ред. А. Н. Кособрюхова. Троицк, 1982. 26 с.
  24. Arsenic, cadmium, cobalt, copper, lead, mercury, molybdenum, selenium and zinc concentrations in liver, kidney and muscle in Australian sheep/D. J. Maclachlan et al. Journal of Food Composition and Analysis. 2016. Vol. 50. P. 97–107. DOI:10.1016/j.jfca.2016.05.015
  25. Chen S. S., Lin Y. W., Kao Y. M., Shih Y. C. Trace elements and heavy metals in poultry and livestock meat in Taiwan. Food Additives & Contaminants. 2013. Part B. Vol. 6. P. 231–236. DOI:1 0.1080/19393210.2013.804884
  26. Adzitey F., Kumah A., Mensah K. S. B. Assessment of the Presence of Selected Heavy Metals and their Concentration Levels in Fresh and Grilled Beef. Guinea Fowl Meat in the Tamale Metropolis, Ghana. Research Journal of Environmental Sciences. 2015. Vol. 9 (3). P. 152–158. DOI:10.3923/rjes.2015.152.158
  27. Бокова Т. И. Экологические основы инновационного совершенствования пищевых продуктов: монография. Новосибирск: Изд-во НГАУ 2011. 284 с.
  28. Нормы и рационы кормления сельскохозяйственных животных / А. П. Калашников и др. М.: Агропромиздат. 1985. 352 с.
  29. Барановський Д. І., Гетманець О. М., Хохлов А. М. Біометрія в програмному середовищі MS Excel: навчальний посібник. Харків: СПД ФО Бровін О. В., 2017. 90 с.
  30. Лебедько Е. Я., Хохлов А. М., Барановский Д. И., Гетманец О. М. Биометрия в Excel. СпБ: ЭБС Лань, 2018. 172 с.
  31. Чалая О. С. Рекомендації щодо застосування комплексної фітодобавки при відгодівлі свиней в умовах надмірного екоцидного впливу. Науково-технічний бюлетень № 115. ІТ НААНУ. Харків, 2016. С. 237–241.
ДолученняРозмір
PDF icon chalaya_1_2022.pdf543.44 КБ