Ви є тут

Головна » БТФ №2 2024

Збереження диких західних медоносних бджіл Apis Mellifera у Поліській природній зоні України: історія, джерела нектару та пилку

Збереження різноманіття диких медоносних бджіл ускладнюється недостатніми знаннями про їх поширення та статус на окремих територіях. Дика популяція західної медоносної бджоли A. mellifera, яка існує на території Полісся України, є аборигенним підвидом і природним компонентом фауни цих місць. Мета дослідження – оцінити сучасний стан цієї популяції, яка збереглася завдяки розвитку давнього ремесла місцевих жителів із добування меду – «бортництва». Таке бджільництво засноване на відлові диких роїв і не передбачає селекційного розведення. Дикі медоносні бджоли є цінним генетичним ресурсом для збереження біорізноманіття, оскільки вони є важливим резервуаром місцевих адаптацій, які визначають їхнє виживання в дикій природі. Результати фізико-хімічного аналізу меду, отриманого з пасік місцевих бджолярів Поліського природного заповідника: активність діастази – 29,73, рН – 4,9, фруктоза / глюкоза – 1,41, гідроксиметилурфурол – 6,33 мг / кг, пролін – 608,87 мг / кг, а мелісопалінологічний аналіз пилку в меду, % (Callúna vulgáris-35, Potentilla erecta – 19, Frangula alnus – 10, Lamium purpureu – 8, Vaccinium myrtillus L – 5, Sisymbrium officinale L – 5, Quercus robur L – 4 та ін.) підтвердили його ботанічне походження та цінність як джерела поживних речовин для бджіл. Оцінка частоти пилкових зерен показала відсутність пилку одного виду понад 45 %. Тільки два види визначені як вторинні. Це пилок Callúna vulgáris L родини (Ericaceae) – 35 % та Potentilla erecta L( Rosaceae) – 19 %. Пилок таких видів як Frangula alnus L (Rhamnaceae), Lamium purpureum L (Lamiaceae), Vaccinium myrtillus L (Ericaceae) Sisymbrium officinale L (Brassicaceae), Quercus robur L (Fagaceae), Artemisia vulgáris L (Asteraceae) хоча і займає в досліджуваному меду разом 35 % від усього обсягу, проте за класифікацією кожен з цих видів визначається як важливий другорядний. Пилок Potentilla erecta L, Frangula alnus L, Lamium purpureum L як видів з найбільшим сезоном цвітіння залишається доступним практично упродовж усього сезону медозбору, а анемофільне пилкоутворювальне дерево родини Fagaceae Quercus robur L є звичайним джерелом пилку для медоносних бджіл у лісах Полісся.

Ключові слова: аборигенний підвид, бджільництво, пилок, свіжий мед, дикі медоносні бджоли.

СІЧЕНКО О.М.


КРИВИЙ М.М.


ГОРЧАНОК А.В. https://orcid.org/0000-0003-0103-1477


КУЗЬМЕНКО О.А.


ТИТАРЬОВА О.М. https://orcid.org/0000-0003-4820-809X


  1. Ollerton, J., Winfree, R., Tarrant, S. (2011). How many flowering plants are pollinated by animals?Oikos 120, pp. 321‒326. DOI:10.1111/j.1600 0706.2010.18644.x
  2. Klein, A.-M.,Vaissière, B.E., Cane, J.H., Steffan-Dewenter, I., Cunningham, S.A., Kremen, C., Tscharntke, T. (2007). Importance of pollinators in changing landscapes for world crops. Proceedings of the Royal Society. B: Biological Sciences, 274 (1608), pp. 303‒313. DOI:10.1098/rspb.2006.3721
  3. Potts, S.G., Imperatriz-Fonseca, V., Ngo, H.T., Aizen, M. A., Biesmeije, J. C., Breeze T. D., Dicks, L. V., GARIBALDI, L. A., Hill, R., Settele, J., Vanbergen, A. J. (2016). Safeguarding pollinators and their values to human well-being. Nature, 540, pp. 220‒229. DOI:10.1038/nature20588
  4. Gilbert, N. (2014). ‘Life on Earth’ project gets underway. Nature, 510 (7506), 455 p. DOI:10.1038/510455a
  5. Goulson, D., Nicholls, E., Botias, C., Rotheray, E.L. (2015). Bee declines driven by combined stress from parasites, pesticides, and lack of flowers. Science, 347. DOI:10.1126/science.1255957
  6. Alaux, C., LE Conte, Y., Decourtye, A. (2019). Pitting wild bees against managed honey bees in their native range, a losing strategy for the conservation of honey bee biodiversity. Frontiers in Ecology and Evolution, 7 p. DOI:10.3389/fevo.2019.00060
  7. Potts, S.G, Biesmeijer, J.C., Kremen, C., Neumann, P., Schweiger, O., Kunin, W.E. (2010). Global pollinator declines: trends, impacts and drivers. Trends in ecology & evolution, 25 (6), pp. 345‒353. DOI:10.1016/j.tree.2010.01.007.
  8. Prado, A., Requier, F., Crauser, D., Le Conte, Y., Bretagnolle, V., Alaux, C. (2020). Honeybee lifespan: the critical role of pre-foraging stage. Royal Society open science. 7 (11). DOI:10.1098/rsos.200998
  9. Elliott, B., Wilson, R., Shapcott, A., Keller, A., Newis, R., Cannizzaro, C., Burwell, C., Smith, T., Leonhardt, S.D., Kämper, W., Wallace, H.M. (2021). Pollen diets and niche overlap of honey bees and native bees in protected areas. Basic and Applied Ecology, 50, pp. 169‒180. DOI:10.1016/j.baae.2020.12.002
  10. Requier, F., Garnery, L., Kohl, P.L., Njovu, H.K., Pirk, C.W.W, Crewe, R.M., Steffan-Dewenter, I. (2019). The conservation of native honey bees is crucial. Trends in ecology & evolution, 34 (9), pp. 789‒798. DOI:10.1016/j.tree.2019.04.008.11.
  11. Wood, T.J., Michez, D., Paxton, R.J., Drossart, M., Neumann, P., Gérard, M., Vanderplanck, M., Barraud, A., Martinet, B., Leclercq, N., Vereecken, N. J. (2020). Managed honey bees as a radar for wild bee decline? Apidologie. 51, pp. 1100‒1116. DOI:10.1007/s13592 -020-00788-9Goulson, D. (2003). Effects of Introduced Bees on Native Ecosystems Annual Review of Ecology, Evolution, and Systematics. 34, pp. 1‒26. DOI:10.1146/annurev.ecolsys.34.011802.132355
  12. Pirk, C.W.W., Crewe, R.M., Moritz, R.F.A. (2017). Risks and benefits of the biological interface between managed and wild bee pollinators. Functional Ecology. 31, pp. 47‒55. DOI:10.1111/1365- 2435.12768
  13. Henry, M., Rodet, G. (2018). Controlling the impact of the managed honeybee on wild bees in protected areas. Nature scientific reports. 8, 9308 p. DOI:10.1038/s41598-018-27591-y
  14. Requier, F. (2019). Bee colony health indicators: synthesis and future directions. CABI Reviews. pp. 1‒12. DOI:10.1079/PAVSNNR201914056
  15. Parreño, M.A., Alaux, C., Brunet, J.L., Buydens, L., Filipiak, M., Henry, M., Keller, A., Klein, A.-M., Kuhlmann, M., Leroy, C., Meeus, I., Palmer-Young, E., Piot, N., Requier, F. Ruedenauer, F., Smagghe, G., Stevenson, P.C., Leonhardt, S.D. (2022) Critical links between biodiversity and health in wild bee conservation. Trends in Ecology & Evolution, 37 (4), pp. 309‒321. DOI:10.1016/j.tree.2021.11.013
  16. Ruttner, F. (1988) Biogeography and Taxonomy of Honeybees. Berlin, Heidelberg: Springer. DOI:10.1007/978-3-642-72649-1
  17. Moritz, R.F.A., Hartel, S., Neumann, P. (2005). Global Invasions of the Western Honeybee (Apis Mellifera) and the Consequences for Biodiversity. Écoscience, 12 (3), pp. 289‒301. Available at:http://www.jstor.org/stable/42901704
  18. Alaux, C., Ducloz, F., Crauser, D., Conte, Y.L. (2010). Diet effects on honeybee immunocompetence. Physiology. 6 (4). DOI:10.1098/rsbl.2009.0986
  19. Alaux, C., Allier, F., Decourtye, A., Odoux, J.F., Tamic, T., Chabirand, M., Delestra, E, Decugis, F., Le Conte, Y., Henry, M. (2017) A ‘Landscape physiology’ approach for assessing bee health highlights the benefits of floral landscape enrichment and semi-natural habitats. Scientific Reports. 7, 40568 p. DOI:10.1038/srep40568
  20. Hill, D.B., Webster, T.C. (1995). Apiculture and forestry (bees and trees). Agroforestry Systems. 29, pp. 313‒320. DOI:10.1007/BF00704877
  21. Cannizzaro, C., Keller, A., Wilson, R.S., Elliott, B. (2022). Forest landscapes increase diversity of honeybee diets in the tropics. Forest Ecology and Management, 504 (4). DOI:10.1016/j.foreco.2021.119869
  22. Requier, F., Leonhardt, S.D. (2020). Beyond flowers: including non-floral resources in bee conservation schemes. Journal of Insect Conservation, 24 (1), pp. 5‒16. DOI:10.1007/s10841-019-00206-1
  23. Amaya-Márquez, M. (2009). Floral constancy in bees: A revision of theories and a comparison with other pollinators. Revista Colombiana de Entomología. 35 (2), pp. 206‒216. DOI:10.25100/ socolen.v35i2.9221.
  24. De La Rúa, P.R., Jaffé, R., Dall’olio, M.І., Munoz, I., Serrano J. (2009). Biodiversity, conservation and current threats to European honeybees. Apidologie. 40, pp. 263‒284. DOI:10.1051/apido/2009027
  25. Di Pasquale, G., Salignon, M., Le Conte, Y., Belzunces, L.P., Decourtye A., Kretzschmar, A., Suchail, S., Brunet, J.L., Alaux C. (2013) Influence of pollen nutrition on honey bee health: do pollen quality and diversity matter? PLoS One, 8 (8). DOI:10.1371/journal.pone.0072016
  26. Frias, B.E.D., Barbosa, C.D., Laurenco, A.P. (2016). Pollen nutrition in honey bees (Apis mellifera): Impact on adult health. Apidologie. 47, pp. 15– 25. DOI:10.1007/s13592-015-0373-y
  27. Sichenko, O.M, Kryvyi, M.M., Dikhtiar, O.O. (2021). Comparative evaluation of honey stock of natural phytocenoses for bee families of ukrainian Polisya. Bulletin of Sumy National Agrarian University. Livestock, 3 (46). DOI:10.32845/bsnau.lvst.2021.3.11 (In Ukrainian).
  28. Hendriksma, H.P., Shafir, S. (2016). Honey bee foragers balance colony nutritional deficiencies. Behavioral Ecology and Sociobiology. 70, pp. 509– 517. DOI:10.1007/s00265-016-2067-5
  29. Jachuła, J., Denisow, B., Wrzesień, M., Ziółkowska, E. (2022). The need for weeds: Man-made, non-cropped habitats complement crops and natural habitats in providing honey bees and bumble bees with pollen resources. Science of The Total Environment, 840. DOI:10.1016/j.scitotenv.2022.156551
  30. Kryvyi, M., Yushchenko, О., Dikhtiar, О., Lisohurska, D., Stepanenko, V. (2021). Quality of helianthus annuus honey obtained in the conditions of radioactive contamination. Food science and technology. 15 (2), pp. 93–102. DOI:10.15673/fst.v15i2.2110 (In Ukrainian).
  31. Meixner, M.D., Kryger, P., Costa, C. (2015) Effects of genotype, environment, and their interactions on honey bee health in Europe. Current Opinion in Insect Science, 10, pp. 177–184. DOI:10.1016/j.cois.2015.05.010
  32. Fürst, M.A., Mcmahon, D.P., Osborne, JL., Paxton, R.J., Brown, M. J. (2014) Disease associations between honeybees and bumblebees as a threat to wild pollinators. Nature, 506, pp. 364–366. DOI:10.1038/nature12977
  33. Louveaux, J., Maurizio, A., Vorwohl, G. (1978). Methods of Melissopalynology. Bee World, 59 (4), pp. 139–157. DOI:10.1080/0005772X.1978.11097714
  34. AOAC. (1990). Official Methods of Analysis No. 980. Edition 15 Association of the Official Analytical Chemists, Washington, DC, USA.
  35. Bogdanov, S., Lüllmann, C., Martin, P., Von Der Ohe, W., Russmann, H., Mossel, B.L., D’arcy, B., Vorwohl, G.R., Oddo, L., Sabatini, A.G., Marcazzan, G.L., Piro, R., Flamini, C., Morlot, M., Lheretier, J., Borneck, R., Marioleas, P., Tsigouri, A., Kerkvliet, J., Ortiz, A., Ivanov, T., D'arcy B., Mossel B., Vit, P. (1999). Honey quality, methods of analysis and international regulatory standards: review of the work of the international honey commission. Bee World, 80, pp. 61–69.
  36. European Commission. (2002). Council Directive 2001/110/EC or 20 December 2001 relating to honey, Offic. J. Europ. Comm., 10, pp. 47–52.
  37. FAO, 2001: Revised Codex Standard for honey. Codex Stan 12-1981, Rev. l (1987), Rev. 2 (2001), Rome, Italy, 2001. Vol. 25, pp. 19–26.
  38. Amariei, S., Norocel, L., Scripcă, L. A. (2020). An innovative method for preventing honey crystallization. Innovative Food Science & Emerging Technologies, 66. DOI:10.1016/j.ifset.2020.102481
  39. Beykaya, M. (2021). Determination of physiochemical properties of raw honey samples. Progress in Nutrition, 23 (1). DOI:10.23751/pn.v23i1.9510
  40. Bayram, N.E., Demir, E. (2018). Specifying Some Quality Characteristics of Monofloral and Multifloral Honey Samples. Hacettepe Journal of Biology and Chemistry, 3 (46), pp. 417–423. DOI:10.15671/ HJBC.2018.249
  41. El Sohaimy, S.A., Masry, S.H.D., Shehata. M.G. (2015). Physicochemical characteristics of honey from different origins. Annals of Agricultural Sciences, 60 (2), pp. 279–287. DOI:10.1016/j.aoas.2015.10.015
  42. Kirs, E., Palla, R., Martverka, K., Laos, K. (2011). Physicochemical and melissopalynological characterization of Estonian summer honeys. Procedia Food Science, 1, pp. 616–624. DOI:10.1016/j.profoo.2011.09.093
  43. Kaskoniene, V., Venskutonisa, P.R., Ceksteryte, V. (2010). Carbohydrate composition and electrical conductivity of different origin honeys from Lithuania. LWT - Food Science and Technology, 43, pp. 801–807. DOI:10.1016/j.lwt.2010.01.007
  44. Scripcă, L.A., Norocel, L., Amariei, S. (2019). Comparison of Physicochemical, Microbi[1]ological Properties and Bioactive Compounds Content of Grassland Honey and other Floral Origin Honeys. Molecules, 24, 2932 p. DOI:10.3390/molecules24162932
  45. Wilson, R.S., Keller, A., Shapcott, A.,.Leonhardt, S.D., Sickel, W., Hardwick, J.L., Heard, T.A., Kaluza, B.F., Wallace, H.M. (2021). Many small rather than few large sources identified in long-term bee pollen diets in agroecosystems. Agriculture, Ecosystems & Environment, 310. DOI:10.1016/j.agee.2020.107296
  46. Roulston, T.H., Cane, J.H. (2000). Pollen nutritional content and digestibility for animals. Plant Systematics and Evolution, 222, pp. 187–209. DOI:10.1007/BF00984102
  47. Hanley, M.E, Franco, M., Pichon, S., Darvill, B., Goulson, D. (2008). Breeding system, pollinator choice, and variation in pollen quality in British herbaceous plants. Functional Ecology, 22 (4). DOI:10.1111/j.1365-2435.2008.01415.x
  48. Descamps, C., Moquet, L. Migon, M., Jacquemart, A.L. (2015). Diversity of the Insect Visitors on Calluna vulgaris (Ericaceae) in Southern France Heathlands, Journal of Insect Science, 15 (1), 130 p. DOI:10.1093/jisesa/iev116
  49. Moquet, L., Mayer, C., Michez, D. Wathelet, B., Jacquemart, A.L., (2015). Early spring floral foraging resources for pollinators in wet heathlands in Belgium. Journal of Insect Conservation, 19, pp. 837–848. DOI:10.1007/s10841-015-9802-5
  50. Müller, A., Richter, H. (2018). Dual function of Potentilla (Rosaceae) in the life history of the rare boreoalpine osmiine bee Hoplitis (Formicapis) robusta (Hymenoptera, Megachilidae). Alpine Entomology, 2, pp. 139–147. DOI:10.3897/alpento.2.30158
  51. Müller, A. (2018). Pollen host selection by predominantly alpine bee species of the genera Andrena, Panurginus, Dufourea, Megachile, Hoplitis and Osmia (Hymenoptera, Apoidea). Alpine Entomology, 2, pp. 101–113. DOI:10.3897/alpento.2.29250
  52. Čeksteryte, V., Kurtinaitienė, B., Balžekas, J. (2013). Pollen diversity in honey collected from Lithuania’s protected landscape areas. Proceedings of the Estonian Academy of Sciences, 62 (4), pp. 277– 282. DOI:10.3176/proc.2013.4.08
  53. Ghosh, S., Jeon, H., Jung, C. (2020). Foraging behaviour and preference of pollen sources by honey bee (Apis mellifera) relative to protein contents. Journal of Ecology and Environment, 44, 4 p. DOI:10.1186/s41610-020-0149-9
  54. Cinbirtoğlu, Ş., Güney, F. (2021). Pollen Preference of Honeybees Depending on Protein Contents. Bee Studies, 13 (1), pp. 1–4. DOI:10.51458/BSTD.2021.10
  55. Somerville, D. (2005). Lipid content of honey bee-collected pollen from south-east Australia. Animal production science, 45, pp. 1659–1661. DOI:10.1071/EA03190
  56. Sedivy, C., Müller, A., Dorn, S. (2011). Closely related pollen generalist bees differ in their ability to develop on the same pollen diet: evidence for physiological adaptations to digest pollen. Functional Ecology, 25, pp. 718–725. DOI:10.1111/j.1365- 2435.2010.01828.x
  57. Tellería, M.C., Salgado-Laurenti, C.R., Marinozzi, L.A., Apóstolo N., Pérez B. (2019). Protein Content of Pollen of Asteraceae Collected by Honey Bees. Bee World, 96 (4). DOI:10.1080/0005772X.2019.1634958
  58. Radev, G. (2018). Variety in Protein Content of Pollen from 50 Plants from Bulgaria. Bee World, 95, pp. 81–83. DOI:10.1080/0005772X.2018.1486276.
  59. Persson, A., Mazier, F., Smith, H.G. (2018). When beggars are choosers-How nesting of a solitary bee is affected by temporal dynamics of pollen plants in the landscape. Ecology & Evolution, 8 (11), pp. 5777–5791. DOI:10.1002/ece3.4116.
  60. Menzelm, R., Greggers, U., Smith, A., Berger, S., Brandt, R., Brunke ,S., Bundrock, G., Hülse, S., Plümpe, T., Schaupp, F., Schüttler, E., Stach, S., Stindt, J., Stollhoff, N., Watzl, S. (2005). Honey bees navigate according to a map-like spatial memory. Proceedings of the National Academy of Sciences, 102 (8), pp. 3040–3045. DOI:10.1073/pnas.0408550102
  61. Ruddle, N., Elston, C., Klein, O., Hamberger, A., Thompson, H. (2018). Effects of exposure to winter oilseed rape grown from thiamethoxam-treated seed on the red mason bee Osmia bicornis. Environmental Toxicology and Chemistry, 37, pp. 1071–1083. DOI:10.1002/etc.4034
  62. Flores, J.M., Gámiz, V., Jiménez-Marín, A., Flores-Cortés, A., Gil-Lebrero, S. Garrido, J.J., Hernando, M.D. (2021). Impact of Varroa destructor and associated pathologies on the colony collapse disorder affecting honey bees. Research in Veterinary Science, 135, pp. 85–89. DOI:10.1016/j.rvsc.2021.01.001
  63. Jack, C.J., Uppala, S.S., Lucas, H.M., Sagili, R.R. (2016). Effects of pollen dilution on infection of Nosema ceranae in honey bees. Journal of Insect Physiology, 87, pp. 12–19. DOI:10.1016/j.jinsphys.2016.01.004
  64. Koch, H., Woodward, J., Langat, M.K., Brown, M.J.F., Stevenson, P.C. (2019), Flagellum Removal by a Nectar Metabolite Inhibits Infectivity of a Bumblebee Parasite. Current Biology, 29 (20), pp. 3494–3500. DOI:10.1016/j.cub.2019.08.037
ДолученняРозмір
PDF icon sichenko_2_2024.pdf1.14 МБ
БТФ №2 2024