Ви є тут
ОСОБЛИВОСТІ ТРАВЛЕННЯ В РУБЦІ МОЛОДНЯКУ ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ ЗАЛЕЖНО ВІД РІЗНОГО СПІВВІДНОШЕННЯ ЕНЕРГІЇ, РОЗЩЕПЛЮВАНОГО І НЕРОЗЩЕПЛЮВАНОГО ПРОТЕЇНУ В РАЦІОНІ
На важкооперованих з канюлювання рубця бичках чорно-рябої породи живою масою 120–160 кг проведено досліди з визначення вмісту розщеплюваного і нерозщеплюваного протеїну в трав᾿яних і концентрованих кормах. Вивчення хімічного складу трав᾿яних і концентрованих кормів показало, що вміст сирого протеїну і його розщеплених і нерозщеплених фракцій знаходиться в широких межах. Рівень сирого протеїну в концентрованих кормах варіює в межах від 96 (зерно ячменю) до 380–383 г (екструдоване зерно люпину і ріпаковий шрот). Кількість розщепленого протеїну становила 81 (зерно ячменю) і 303 г (шрот ріпаковий). Розщеплюваність сирого протеїну коливалася в межах від 57 (екструдоване насіння ріпаку) до 84–86 % (зерно ячменю і пшениці).
Вміст сирого протеїну в представлених зразках трав᾿яних кормів становив від 27 (силос кукурудзяний) до 93 г (сіно злакове), розщеплюваного протеїну – від 17–19 (сіно злакове і силос кукурудзяний) до 38 г (сіно різнотравне), нерозщеплюваного – 8 (силос кукурудзяний) і 76 г (сіно злакове). Співвідношення розщеплюваного протеїну до нерозщеплюваного – 27 г.
Підвищення рівня розщеплення сирого протеїну до 70 % в раціонах телят літнього та зимово-стійлового періодів годівлі сприяє меншому накопиченню в рубцевій рідині аміаку на 19,6–20,6 %, активізації синтезу ЛЖК – на 16,5–18,2, збільшенню чисельності інфузорій – на 15,7–15,9, загального і білкового азоту – на 7,2–7,4 і 8,0–12,3 %. Згодовування раціонів, де протеїн розщеплюється на 65–60 %, дає змогу уповільнювати процеси рубцевого метаболізму, що супроводжується зниженням ферментативної активності мікробіоти, частки білкового азоту і підвищенням кількості амоніаку.
За результатами аналізу економічних показників використання раціонів з різним фракційним складом протеїну встановлено, що в літній і зимово-стійловий періоди утримання економічно виправданими і доцільними є раціони з розщепленням протеїну 70 %, оскільки знижуються витрати кормів на 3,6–5,0 % та витрати обмінної енергії – на 4,0–5,0 %.
Ключові слова: концентровані корми, зерно, раціони, сирий протеїн, телята.
1. Балансирование рационов по протеину – основной фактор повышения продуктивности молодняка крупного рогатого скота / Т.Л. Сапсалева и др. Пути реализации Федеральной научно-технической программы развития сельского хозяйства на 2017–2025 годы: материалы международной научно-практической конференции, посвященной 75-летию Курганской области. Курган, 2018. С. 663–666.
2. Натынчик Т.М. Применение системы чистой энергии лактации для оценки энергетической питательности объемистых кормов. Биотехнология: достижения и перспективы развития: сборник материалов II международной научно-практической конференции. Пинск, 2017. С. 74–75.
3. Ганущенко О.Ф., Соболев Д.Т. Организация рационального кормления коров с использованием современных методов контроля полноценности их питания: рекомендации. Витебск : ВГАВМ, 2016. 79 с.
4. Гамко Л.Н., Малявко В.А., Малявко И.В. Эффективность авансированного кормления коров и нетелей. Кормление сельскохозяйственных животных и кормопроизводство. 2012. № 9. С. 32-40.
5. Малявко В.А., Масалов В.Н., Малявко И.В., Гамко Л.Н. Влияние авансированного кормления глубокостельных сухостойных коров за 21 день до отёла и в первую фазу лактации на их продуктивность и химический состав молока. Вестник Орловского государственного аграрного университета. 2011. №1(28). С. 22–25.
6. Продуктивность телят в зависимости от количества протеина в составе ЗЦМ / Г.Н. Радчикова и др. Современные технологии сельскохозяйственного производства: сборник научных статей по материалам ХХI Международной научно-практической конференции. Гродно, 2018. С. 204–206.
7. Выращивание телят с использованием местных источников белкового и энергетического сырья / В.К. Гурин и др. Зоотехническая наука Беларуси. Жодино, 2013. Т. 48. ч. 1. С. 256–267.
8. Яковчик С.Г., Ганущенко О.Ф. Мировой опыт интенсификации молочного скотоводства и актуальность его использования в хозяйствах Беларуси: практическое пособие. Минск, 2010. 44 с.
9. Гамко Л.Н., Малявко И.В. Влияние авансированного кормления стельных коров на их физиологическое состояние. Кормление сельскохозяйственных животных и кормопроизводство. 2011. № 9. С. 3–6.
10. Гамко Л.Н., Малявко В.А., Малявко И.В. Изменение живой массы коров под влиянием авансированного кормления их за 21 день до отёла и в первую фазу лактации. Вестник Орловского государственного аграрного университета. 2011. № 6 (33). С. 89–91.
11. Эффективность скармливания зерна рапса, люпина, вики, гороха в рационах телят / В.К. Гурин и др. Розведення і генетика тварин. 2012. Вып. 46. С. 322–325.
12. Малявко И.В., Малявко В.А. Эффективность авансированного кормления сухостойных коров и нетелей в предотельный период на их продуктивность в первые 100 дней лактации. Интенсивность и конкурентоспособность отраслей животноводства: материалы национальной научно-практической конференции, Брянск, 25 января 2018 г. Брянск, 2018. С. 153–161.
13. Голубицкий В.А. Витамины нового поколения и их взаимосвязь с продуктивностью животных. НТИ и рынок. 1997. № 9. С. 30–31.
14. Эффективность разных способов подготовки зерна к скармливанию / Г.В. Бесараб и др. Актуальнi питання технологiї продукцiї тваринництва: збірник статей за результатами III Всеукраїнської науково-практичної інтернет-конференції. Полтава, 2018. С. 123–127.
15. Лемешевский В.О., Курепин А.А., Натынчик Т.М. Биохимические критерии рубцового пищеварения крупного рогатого скота под влиянием качества кормового белка. Фундаментальные и прикладные аспекты кормления сельскохозяйственных животных и технологии кормов: материалы конференции, посвященной 120-летию М.Ф. Томмэ. Дубровицы, 2016. С. 346–351.
16. Активность процессов пищеварения в рубце у бычков при различном качестве белка / В.О. Лемешевский и др. Веснiк Палескага дзяржаўнага унiверсiтэта. Серыя прыродазнаўчых навук. 2016. № 1. С. 28–33.
17. Малявко В.А., Малявко И.В., Гамко Л.Н., Масалов В.Н. Эффективность использования питательных веществ рациона коровами в первые 100 дней лактации с учётом их авансированного кормления за 21 день до отёла. Вестник Орловского государственного аграрного университета. 2011. № 6(33). С. 63–64.
18. Антонович А.М., Бесараб Г.В. Рубцовое пищеварение и расщепляемость протеина высокобелковых кормов в рубце в зависимости от способа обработки. Современные технологии сельскохозяйственного производства: сборник научных статей по материалам ХХI Международной научно-практической конференции. Гродно, 2018. С. 118–120.
19. Переваримость питательных веществ рационов бычками и показатели пищеварения при включении карбонатного сапропеля / Г.Н. Радчикова и др. Зоотехническая наука Беларуси. Жодино, 2010. Т. 45, ч. 2. С. 192–201.
20. Эффективность разных способов подготовки зерна к скармливанию / Г.В. Бесараб и др. Актуальнi питання технологiї продукцiї тваринництва: збірник статей за результатами III Всеукраїнської науково-практичної інтернет-конференції. Полтава, 2018. С. 123–127.
21. Кот А.Н., Бесараб Г.В., Антонович А.М. Влияние "защиты" протеина на эффективность использования корма молодняком крупного рогатого скота. Научное обеспечение животноводства Сибири: материалы II международной научно-практической конференции. Красноярск, 2018. С. 148–152.
22. Ганущенко О.Ф., Разумовский Н.П. Современные подходы к оценке качества кормов. Наше сельское хозяйство. 2015. № 22. С. 46.
23. Чулков А., Ганущенко О. «Разгон рубца» у телят – фундамент для реализации генетического потенциала. Комбикорма. 2014. № 6. С. 51–53.
24. Рокицкий П. Ф. Биологическая статистика. Изд. 3-е, исправл. Минск: Вышэйшая школа, 1973. 320 с.
| Долучення | Розмір |
|---|---|
 radchicov_kot_2_2019.pdf | 277.28 КБ |