Метою дослідження було визначення закономірностей формування радіонуклідного забруднення представників іхтіофауни деяких водойм Лісостепу України та встановлення референсних на 2021 р. величин питомої активності 90Sr та 137Cs в організмі риб. З метою визначення рівнів радіонуклідного забруднення представників промислової іхтіофауни у 2021 р. на акваторіях Канівського водосховища на річці Дніпро, Косівського, Середнього Білоцерківського і Богуславського водосховищ на річці Рось та на незарегульованих ділянках річок Рось (вище м. Біла Церква) і Гнилий Тікич (с. Ставище) були відібрані наступні види риб – плітка звичайна – Rutilusrutilus L., плоскирка – Bliссabjoerkna L., лящ звичайний – Abramisbrama L., карась сріблястий – Сarassius gibelio (Bloch), верховодка – Alburnusal burnus alburnu sL.; щука – Esoxlucius L. (мирні види); судак звичайний – Stizostedionlucioperca L.; окунь річковий європейсько-азіатський – Percafluviatilis fluviatilis L. (хижі види). Питому активність 90Sr та 137Cs визначали в організмі риб за допомогою загальноприйнятих радіохімічних та гамма-спектрометричних методів. У 2021 р. середня питома активність 90Sr у риб різних видів Канівського водосховища зареєстрована у діапазоні величин від 0,6 до 1,3, 137Cs – від 2,4 до 13,2 Бк/кг. Середня питома активність 90Sr у риб різних видів Косівського водосховища зареєстрована у діапазоні величин від 0,1 до 0,5, 137Cs – від 0,2 до 2,1 Бк/кг, Середнього Білоцерківського – відповідно, від 0,2 до 0,8 та від 0,8 до 4,0, Богуславського – від 0,1 до 0,5 та від 0,5 (лящ) до 3,1 Бк/кг. Середній вміст 90Sr та 137Cs в організмі риб, які були виловлені на незарегульованих ділянках річок Рось та Гнилий Тікич, становив 0,1–0,5 та 0,5–2,0 Бк/кг, відповідно. Питома активність 90Sr у мирних та хижих риб більшості досліджених водойм суттєво не відрізнялася і можна відзначити лише тенденцію до формування вищих рівнів накопичення радіонукліда мирними видами. Водночас величини питомої активності 137Cs хижих видів перевищували відповідні величини, що були зареєстровані у мирних риб. Рівні радіонуклідного забруднення риб усіх досліджених водойм, крім Канівського водосховища, суттєво не відрізнялися. Підвищений, порівняно з іншими водоймами Лісостепу, вміст радіонуклідів у риб Канівського водосховища можна пояснити хронічним надходженням радіонуклідів з екосистеми Київського водосховища через греблю Київської ГЕС. На період досліджень сумарна активність мирних риб водойм Лісостепу була сформована за 58–74 % 137Cs, хижих видів – на 82–93 %. На основі проведених досліджень визначено референтні та скринінгові на 2021 р. величини питомої активності радіонуклідівдля риб водойм Лісостепу. Для мирних риб величина референсної активності 90Sr становить 1,0, скринінгової – 3,0, хижих риб – 0,5 та 2,0 Бк/кг, відповідно. Референсна на 2021 р. величина питомої активності 137Cs в організмі мирних риб Канівського водосховища становить 3,2, скринінгова – 10,0, Косівського, Середнього Білоцерківського, Богуславського водосховищ та річок Рось і Гнилий Тікич – відповідно, 2,0 та 6,0 Бк/кг; хижих риб Канівського водосховища – відповідно, 12 та 36, Косівського, Середнього Білоцерківського, Богуславського водосховищ та річок Рось і Гнилий Тікич – відповідно, 3,0 та 10,0 Бк/кг.

Ключові слова: водойми Лісостепу, риби, радіонукліди.