Ви є тут

Головна » БТФ №2 2022

Порівняльний аналіз різноманіття бджіл в оселищах антропогенного типу

Відомо, що біорізноманіття має велике значення для агроекосистем, оскільки визначає їх реальну та потенційну продуктивність. Важливий екологічний сервіс у сільськогосподарських ландшафтах більшості географічних регіонів забезпечують бджоли, оскільки їх вважають переважною та найбільш економічно значущою групою запилювачів. Метою дослідження було оцінювання різноманіття бджіл (домашньої, диких, джмелів) у різних оселищах антропогенного типу Центрального Лісостепу України. Бджолині угруповання досліджували вагроценозах, напівприродних біотопах та екотонах між ними на територіях 6 господарств. Всього було відібрано 1131 особин бджіл, які було представлено 60 видами. Досліджено видовий склад, щільність і видове багатство бджіл. Для аналізу біорізноманіття використовували індекси Шеннона, Сімпсона та Соренсена. Результати показали, що видове багатство бджіл зростає за градієнтом: агроценоз – напівприродне оселище – екотон. Найбільш поширеними видами були Apis mellifera L., Bombus lapidarius L., B. terrestris L., Halictus simplex Blüthgen, Systropha curvicornis Scopoli, Lasioglossum leucozonium Schrank. Щільність Apidae зростає в агроценозах і зменшується в напівприродних оселищах. Формування фауни бджіл в агроценозах залежить від їх різноманіття в напівприродних оселищах. Наявність екотонів сприяє збільшенню різноманіття бджіл в агроекосистемах, оскільки виконує функцію збереження біоти та покращує розповсюдження бджіл та інших видів. Представлені результати можуть бути використані для прогнозування змін у формуванні ентомокомплексів бджіл з метою збереження їх біорізноманіття.

Ключові слова: агроекосистеми, оселища, різноманіття бджіл, видове багатство, щільність особин.

 

ДИМАНЬ Т.М. https://orcid.org/0000-0002-6428-1476


ЯЩЕНКО С.А.


МАЗУР Т.Г.


ДИМАНЬ Н.О.


ЗАГОРУЙ Л.П.


  1. Andersen, A.N., Ludwig, J.A., Lowe, L.M., Rentz, D.C. (2001). Grasshoppers as bioindicators: responses to ecological disturbance in the Australian seasonal tropics. Austral Ecology, 26, pp. 213‒222.
  2. Banaczak, J. (1980). Studies on methods of censusing the numbers of bees (Hymenoptera, Apoidea). Polish Ecological Studies, 6, pp. 355‒366.
  3. Banaszak, J., Twerd, L., Sobieraj-Betlinska, A. Kilinska, B. (2017). The Moravian gate as route of migration of thermophilous bee species to Poland: fact or myth? A case study in the “Góra Gipsowa” steppe reserve and other habitats near Kietrz. Polish Journal of Entomology, 86, pp. 141–164.
  4. Celli, G., Maccagnani, B. (2003). Honey bees as bioindicators of environmental pollution. Bulletin of Insectology. 56 (1), pp. 137‒139.
  5. Churchill, T.B., Arthur, J.M. (1999). Measuring spider richness: effects of different sampling methods and spatial and temporal scales. Journal of Insect Conservation, 3, pp. 287‒295.
  6. Clair, A.L., Zhang, G., Dolezal, A.G., O’Neal, M.E., Toth, A.L. (2022). Agroecosystem landscape diversity shapes wild bee communities independent of managed honey bee presence. Agriculture, Ecosystems and Environment, 327 p. DOI:10.1016/j. agee.2021.107826
  7. Dennis, P., Bogers, M.M.B., Bunce, R.G.H., Herzog, F., Jeanneret P. (2012). Biodiversity in organic and low-input farming systems. Handbook for recording key indicators. Wageningen, Alterra, Alterra-Report 2308. 92 p.
  8. Emmerson, M. (2016). How Agricultural Intensification Affects Biodiversity and Ecosystem Services. Advances in Ecological Research, 55, pp. 43–97. DOI:10.1016/bs.aecr.2016. 08.005
  9. Holzschuh, A., Steffan-Dewenter, I., Tscharntke, T. (2010). How do landscape composition and configuration, organic farming and fallow strips affect the diversity of bees, wasps and their parasitoids? J. Anim. Ecol., 79, pp. 491‒500.
  10. Kitching, R.L., Orr, A.G., Thalib, L., Mitchell, H., Hopkins, M.S., Graham, A.W. (2000). Moth assemblages as indicators of environmental quality in remnants of upland Australian rain forest. Journal of Applied Ecology, 37, pp. 284‒297.
  11. Klein, A.M., Vaissiere, B.E., Cane, J.H., Steffan-Dewenter, I., Cunningham, S.A., Kremen, C., Tscharntke, T. (2007). Importance of pollinators in changing landscapes for world crops. Proc. R. Soc. Biol. Sci., 274, pp. 303‒313.
  12. Krahner, A., Schmidt, J.,Maixner M., Porten, M., Schmitt, T. (2021). Evaluation of four different methods for assessing bee diversity as ecological indicators of agro-ecosystems Ecological Indicators, 125 p. DOI:10.1016/j.ecolind.2021.107573
  13. Kremen C., Williams, N.M., Aizen, V.F., Gemmill-Harren, B., Lebuhn, G., Minckley, R. (2007). Pollination and other ecosystem services produced by mobile organisms: A conceptual framework for the effects of land-use change. Ecology Letters, 10, pp. 299‒314.
  14. Matias, D.M., Leventon, J., Rau, A., Borgemeister, C., Wehrden, H.V. (2017) A review of ecosystem service benefits from wild bees across social contexts. Ambio, 46, pp. 456–467
  15. Potts, S.G., Imperatriz-Fonseca, V.L., Ngo, H.T., Biesmeijer, J.C., Breeze, T.D., Dicks, L.V. (2016). Summary for Policymakers of the Assessment Report of the Intergovernmental Science-Policy Platform on Biodiversity and Ecosystem Services on Pollinators, Pollination and Food Production. Secretariat of the Intergovernmental Science-Policy Platform on Biodiversity and Ecosystem Services, Germany.
  16. Rainio, J., Niemelä, J. (2003). Ground beetles (Coleoptera: Carabidae) as bioindicators. Biodiversity and Conservation, 12 (3), pp. 487‒506.
  17. Read, J.L., Andersen, A.N. (2000).The value of ants as early warning bioindicators: responses to pulsed cattle grazing at an Australian arid zone locality. Journal of Arid Environments, 45, pp. 231‒251.
  18. Ricketts, T., Regetz, J., Steffan-Dewenter, I., Cunningham, S.A., Kremen, C., Bogdanski, A. (2008). Landscape effects on crop pollination services: are there general patterns? Ecol. Lett., 11, pp. 499‒515.
  19. Schweiger, O., Maelfait, J.P., Van Wingerden, W., Hendrickx, F., Billeter, R., Speelmans, M. (2005). Quantifying the impact of environmental factors on arthropod communities in agricultural landscapes across organizational levels and spatial scales. Journal of Applied Ecology, 42, pp. 1129‒1139.
  20. Szujecki, A. (1980). Ekologia owadów leśnych. Warszawa: PWN, 603 p.
  21. Thompson, H., Hunt, L. (1999). Extrapolating from Honeybees to Bumblebees in Pesticide Risk Assessment. Ecotoxicology, 8 (3), pp. 147‒166.
  22. Twerd, L., Sobieraj-Betlinska, A. (2020). Wild bee (Apiformes) communities in contrasting habitats within agricultural and wooded landscapes: implications for conservation management. Agricultural and Forest Entomology, 22, pp. 358–372 DOI:10.1111/ afe.12391
  23. Uzman, D., Reineke, A., Entling, M.H., Leyer, I. (2020). Habitat area and connectivity support cavity-nesting bees in vineyards more than organic management. Biological Conservation,Vol. 242. DOI:10.1016/j.biocon.2020.108419
  24. Villet, M.H,. Capitao, I.R. (1996). Cicadas (Homoptera: Cicadidae) as indicators of habitat and veld condition in valley bushveld in the Great River Valley. African Entomology, 4, pp. 20‒284.
  25. Westerkamp, Ch., Gottsberger, G. (200). Diversity Pays in Crop Pollination. Crop Science, 40(5), pp. 1209‒1222.
ДолученняРозмір
PDF icon dyman_2_2022.pdf1.02 МБ
БТФ №2 2022