Ви є тут

Головна » БТФ №1 2024

Ксеноестрогени антропогенного походження в харчових продуктах та їх вплив на здоров’я людини

Антропогенний вплив на біосферу нині набув глобального характеру, наслідком чого стало масивне надходження у навколишнє середовище промислових, сільськогосподарських та побутових відходів. Численні хімічні, фізичні та біологічні речовини, присутні в довкіллі, чинять шкідливий вплив на здоров’я людини. Серед них особливу групу утворюють гормонально активні ксенобіотики – ксеноестрогени. Вони не виробляються організмом, структурно або функціонально пов’язані зі статевим гормоном людини 17β-естрадіолом і зв’язуються з естрогеновими рецепторами з різним ступенем спорідненості та селективності. У статті узагальнено та проаналізовано дані літератури щодо найпоширеніших синтетичних ксеноестрогенів, які можуть бути присутніми в харчових продуктах і чинити негативний вплив на здоров’я людини. Зокрема, охарактеризовано такі групи речовин, як гормональні препарати, феноли, фталати, пестициди, діоксини та діоксиноподібні речовини, парабени, токсичні метали. Представлені докази негативного впливу синтетичних ксеноестрогенів на здоров’я людини потребують більш масштабних і клінічно значущих досліджень з визначення впливу хімічних речовин на органи й системи організму людини, а також узагальнення отриманих доказів. Розуміння джерел і масштабів впливу різних ксенобіотиків на навколишнє природне середовище і здоров’я людини необхідне для розроблення комплексних профілактичних заходів.

Ключові слова: антропогенний вплив, ксеноестрогени, токсиканти, харчові продукти, ендокринні розлади.

ДИМАНЬ Т.М. https://orcid.org/0000-0002-6428-1476


  1. Amadasi, A., Mozzarelli, A., Meda, C., Maggi, A., Cozzini, P. (2009). Identifcation of Xenoestrogens in Food Additives by an Integrated in Silico and in Vitro Approach. Chem. Res. Toxicol., Vol. 22 (1), pp. 52–63. DOI:10.1021/tx800048m.
  2. Bedzka, D., Gromadziñska, J., Wsowicz, W. (2014). Parabens. From environmental studies to human health. Environ. Int. Vol. 67, pp. 27–42. DOI:10.1016/j. envint.2014.02.007.
  3. Braun, J. M., Kalkbrenner, A. E., Calafat, A. M. (2011). Impact of early life Bisphenol A exposure on behavior and executive function in children. Pediatrics., Vol. 5 (128), pp. 873–882. DOI:10.1542/peds.2011-1335.
  4. Burlington, H., Linderman, V. F. (1950). Effect of DDT in testis and secondary sex characteristics of white leghorn cockerels. Proc. Soc. Exp. Biol., Vol. 74, pp. 48–51.
  5. Byrne, C., Divekar, S. D., Storchan, G. B., Parodi, D. A., Martin, M. B. (2013). Metals and breast cancer. J Mammary Gland Biol Neoplasia, Vol. 18 (1), pp. 63–73. DOI:10.1007/ s10911-013-9273-9.
  6. Calafat, A. M., Ye, X., Wong, L. Y. (2008). Exposure of the U.S. population to Bisphenol A and 4-tertiary-octylphenol: 2003–2004. Environ Health Perspect., Vol. 1 (116), pp. 39–44. DOI:10.1289/ ehp.10753.
  7. Carwile, J. L., Luu, H. T., Bassett, L. S. (2009). Polycarbonate bottle use and urinary bisphenolA concentrations. Environ Health Perspect., Vol. 7 (117), pp. 1368–1372. DOI:10.1289/ ehp.090060.
  8. Caserta, D., Maranghi, L, Mantovani, A. (2008). Impact of endocrine disruptor chemicals in gynaecology. Human Reproduction Update, Vol. 14 (1), pp. 59‒72. DOI:10.1093/ humupd/dmm025.
  9. Cooper, J. E., Kendig, E. L., Belcher, S. M. (2011). Assessment of bisphenol A released from reusable plastic, aluminium and stainless steel water bottles. Chemosphere, Vol. 6 (85), pp. 943–947. DOI:10.1016/j.chemosphere.2011.06.06
  10. Dubossarska, Z. M. (2021). Reproductive toxicants in the environment and their role in the occurrence of some human diseases (Clinical lecture). Women's Reproductive Health, Vol. 2 (47). DOI:10.30841/2708-8731.2.2021.232523 (In Ukrainian).
  11. Dyman, T. M., Hrynevych, N. E., Mazur, T. G. (2022). Safety of food hydrobionts: textbook. K.: VC «Academy» («Alma Mater» Series), 256 p. (In Ukrainian).
  12. Dyman, T. M., Mazur, T. G. (2011). Food safety. K.: VC «Academy» («Alma Mater» Series), 520 p. (In Ukrainian).
  13. Ejaredar, M., Lee, Y., Roberts, D. J., Sauve, R., Dewey, D. (2017). Bisphenol A exposure and children’s behavior: A systematic review. J Expo Sci Environ Epidemiol., Vol. 27 (2), pp. 175‒183. DOI:10.1038/ jes.2016.8.
  14. Erythropel, H. C., Maric, M., Nicell, J. A., Leask, R. L., Yargeau, V. (2014). Leaching of the plasticizer di(2-ethylhexyl) phthalate (DEHP) from plastic containers and the question of human exposure. Appliedmicrobiology and biotechnology, Vol. 98 (24), pp. 9967‒9981. DOI:10. 1007/s00253-014-6183-8.
  15. Eum, K. D., Weisskopf, M. G., Nie, L. H., Hu, H., Korrick, S. A. (2014). Cumulative lead exposure and age at menopause in the Nurses’ Health Study cohort. Environmental health perspectives, Vol. 122 (3), pp. 229–234. DOI:10.1289/ehp.1206399.
  16. European Chemicals Agency (ECHA). (2019). Hot topics: Bisphenol A. Vol. 19. Available at:https:// echa.europa.eu/hot-topics/bisphenol-a2018.
  17. European Food Safety Authority: Update of the monitoring of dioxins and PCBs level in food and feed. EPSA Journal, 2012, Vol. 10 (7), 82 p.
  18. EU-wide Consumer Protection against Environmental Contaminants in Food. Dioxines and PCBs. Federal Ministry for the Environment, Nature Conservation, Building and Nuclear Safety. 06.10.2014. 5 p.
  19. Fetal study highlights impact of stress on male fertility. ScienceDaily. 2009. Available at:http://www. sciencedaily.com/ releases/2009/10/091021101814.htm.
  20. Frederiksen, H., Skakkebaek, N. E., Andersson, A. M. (2007). Metabolism of phthalates in humans. Mol Nutr Food Res., Vol. 51 (7), pp. 899–911. DOI:10.1002/ mnfr. 200600243.
  21. Gallart-Ayala, H., Nunez, O., Lucci, P. (2013). Recent advances in LC-MS analysis of food-packaging contaminants. Trends in Analytical Chemistry, Vol. 27, pp. 99–124. DOI:10. 1016/j.trac.2012.09.017.
  22. Gellert, R. J. (1988). Uterotropic activity of PCBs: conformationally restricted structural probes. Mol. Pharm., Vol. 33, pp. 120–126.
  23. Gray, J. M., Rasanayagam, S., Engel, C., Rizzo, J. (2017). State of the evidence 2017: an update on the connection between breast cancer and the environment. Environmental health: a global access science source, Vol. 16 (1), 94 p. DOI:10.1186/s12940-017-0287-4.
  24. Haman, C., Dauchy, X., Rosin, C., Munoz, J.- F. (2015). Occurrence, fate and behavior of parabens in aquatic environments: A review. Water Res., Vol. 68 (1), pp. 1–11. DOI:10.1016/ j.watres.2014.09.030.
  25. Ho, S. M., Tang, W. Y., Belmonte de Frausto, J. (2006). Developmental exposure to estradiol and bisphenol A increases susceptibility to prostate carcinogenesis and epigenetically regulates phosphodiesterase type 4 variant 4. Cancer Res., Vol. 11 (66), pp. 5624–5632. DOI:10. 1158/0008-5472.CAN-06-0516.
  26. Hogberg, J, Hanberg, A, Berglund, M. (2008). Phthalate diesters and their metabolites in human breast milk, blood or serum, and urine as biomarkers of exposure in vulnerable populations. Environmental health perspectives, Vol. 116 (3), pp. 334‒339. DOI:10.1289/ ehp.10788.
  27. Hoover, R. N., Hyer, M., Pfeiffer, R. M. (2011). Adverse health outcomes in women exposed in utero to diethylstilbestrol. New Engl J Med., Vol. 365 (14), pp. 1304–1314. DOI:10. 1056/NEJMoa1013961.
  28. Hrytsynyak, I. I., Yanovych, D. O., Shvets, T. M. (2015). Ecotoxicology of salmon fsh. K.: DIA, 472 p. (In Ukrainian).
  29. Kang, G. K., Jeon, S. H., Cho, J. H. (2006). Evaluation of estrogenic and androgenic activity of butylated hydroxyanisole in immature female and castrated rats. Toxicology, Vol. 213, pp. 147–156. DOI:10.1016/j. tox.2005.05.027.
  30. Kim, K., Park, H., Yang, W. (2011). Urinary concentrations of bisphenol A and triclosan and associations with demographic factors in the Korean population. Environ Res., Vol. 8 (111), pp. 1280–1285. DOI:10.1016/j.envres.2011.09.003.
  31. Koo, H. J., Lee, B. M. (2005). Human monitoring of phthalates and risk assessment. Journal of toxicology and environmental health Part A., Vol. 68 (16), pp. 1379‒1392. DOI:10. 1080/15287390590956506.
  32. Kubashko, A. V., Hertsyuk, M. M., Deev, V. A. (2018). Phthalates – Issues of biotoxicity to the human body. J. Ukraine honey, Vol. 21 (123), pp. 7‒14. (In Ukrainian).
  33. Liao, C., Kannan, K. (2013). Concentrations and profles of bisphenola and other bisphenol analogues in foodstuffs from the United States and their implications for human exposure. J Agric Food Chem., Vol. 61 (19), pp. 4655‒ 4662. DOI:10.1021/jf400445n.
  34. Liu, Y., Tellez-Rojo, M. M., Sanchez, B. N. (2019). Early lead exposure and pubertal development in a Mexico City population. Environment international, Vol. 125, pp. 445‒451. DOI:10.1016/j.envint.2019.02.021.
  35. Liventsova, O. O. (2015). Parabens: properties, use, methods of determination. Food science and technology, Vol. 9 (4), pp. 44–50. (In Ukrainian).
  36. Lomenick, J. P., Melguizo, C., Castro, M. S. (2009). Phthalate exposure and precocious puberty in females. J Pediatr., Vol. 2 (156), pp. 221–225. DOI:10.1016/j.jpeds. 2009.09.047.
  37. Lu, J., Wu, J., Stoffella, P. J., Wilson, P. C. (2013). Analysis of Bisphenol A, Nonylphenol, and Natural Estrogens in Vegetables and Fruits Using Gas Chromatography–Tandem Mass Spectrometry. J. Agric. Food Chem., Vol. 61, pp. 84–89. DOI:10.1021/jf304971k.
  38. Lykholat, O., Vyshnikina, O. (2011). Control of residual hormonal preparations in food products. Goods and markets, Vol. 1. Available at:http://tr.knute.edu.ua/ fles/ 2011/11/27.pdf. (In Ukrainian).
  39. Marsee, K., Woodru F, T. J., Axelrad, D. A. (2006). Estimated daily phthalate exposures in a population of mothers of male infants exhibiting reduced anogenital distance. Environ Health Perspect., Vol. 6 (114), pp. 805–809. DOI:10.1289/ehp.8663.
  40. Martin, M. B., Reiter, R., Pham, T. (2003). Estrogen-like activity of metals in MCF-7 breast cancer cells. Endocrinology, Vol. 144 (6), pp. 2425–2436. DOI:10.1210/en.2002-221054.
  41. Martine, B., Marie-Jeanne, T., Cendrine, D. (2013). Assessment of adult human exposure to phthalate esters in the urban centre of Paris. Bull. Environ. Contam. Toxicol., Vol. 90 (1), pp. 91–96. DOI:10.1007/ s00128-012-0859-5.
  42. Meeker, J. D., Hu, H., Cantonwine, D. E. (2009). Urinary phthalate metabolites in relation to preterm birth in Mexico City. Environmental Health Perspect., Vol. 10 (117), pp. 1587–1592. DOI:10.1289/ehp.0800522.
  43. Molins-Delgado, D., SilviaDíaz-Cruz, M., Barcelo, D. (2016). Ecological risk assessment associated to the removal of endocrine-disrupting parabens and benzophenone-4 in wastewater treatment. J. Haz. Mat., Vol. 310, pp. 143–151. DOI:10.1016/j.jhazmat.2016.02.030.
  44. Nadal, A., Fuentes, E., Ripoll, C. (2018). Extranuclear-initiated estrogenic actions of endocrine disrupting chemicals: Is there toxicology beyond paracelsus? The Journal of steroid biochemistry and molecular biology, Vol. 176, pp. 16‒22. DOI:10.1016/j. jsbmb.2017. 01.014.
  45. Nikitin, A. I. (2006). Hormone-like xenobiotics and their role in pathology of human reproductive function. Human ecology, Vol. 1, pp. 9–16.
  46. Onundi, Y., Drake, B.A., Malecky, R.T. (2017). A multidisciplinary investigation of the technical and environmental performances of TAML/peroxide elimination of Bisphenol A compounds from water. Green Chemistry, Vol. 19, pp. 4234–4262 DOI:10.1039/ c7gc01415e.
  47. Paterni, I., Granchi C., Minutolo, F. (2017). Risks and benefts related to alimentary exposure to xenoestrogens. Crit Rev Food SciNutr. Vol. 57 (16), pp. 3384–3404. DOI:10.1080/ 10408398.2015.1126547.
  48. Phytoestrogens: choice and safety. Bibliographic index (2000‒2017). Available at: https://library.dmu. edu.ua/images/Doc/biblpokaz/Phitoestrogen.pdf.
  49. Prodanchuk, M. G., Zhminko, P. G., Nedopytanska, N. M. (2005). Basic problems of toxicology of pesticides and agrochemicals and their regulation in environmental objects (review). Journal Academy of Sciences of Ukraine, Vol. 11 (4), pp. 753–774. (In Ukrainian).
  50. Prodanchuk, N. G., Balan, H. M. (2005). Food products and the risk of intoxication with dioxins and dioxin-like compounds. Problems of nutrition, Vol. 3, pp. 5‒18. (In Ukrainian).
  51. Rochester, J. R. (2013). Bisphenol A and human health: a review of the literature. Reproductive toxicology (Elmsford, NY), Vol. 42, pp. 132‒155. DOI:10.1016/j. reprotox.2013. 08.008.
  52. Schecter, A., Malik, N., Haffner, D. (2010). Bisphenol A (BPA) in U.S. food. Environ Sci Technol. Vol. 44 (24), pp. 9425‒9430. DOI:10.1021/es102785d.
  53. Sharman, M., Read, W. A., Castle, L. (1994). Levels of di-(2-ethylhexyl) phthalate and total phthalate esters in milk, cream, butter andcheese. Food Add. Contam.,Vol. 11. pp. 375–385. DOI:10.1080/02652039409374236.
  54. Stephany, R. W. (2010). Hormonal growth promoting agents in food producing animals. Handb Exp Pharmacol., Vol. 195. pp. 355–367. DOI:10.1007/978-3- 540-79088-4_16.
  55. Telisman, S., Cvitkovic, P., Jurasovic, J. (2000). Semen quality and reproductive endocrine function in relation to biomarkers of lead, cadmium, zinc, and copper in men. Environmental health perspectives, Vol. 108 (1), pp. 45–53. DOI:10.1289/ehp.0010845.
  56. Tulic, L, Vidakovic, S., Tulic, I., Curcic, M., Bulat, Z. (2019). Toxic Metal and Trace Element Concentrations in Blood and Outcome of In Vitro Fertilization in Women. Biol Trace Elem Res., Vol. 188 (2), pp. 284‒294. DOI:10.1007/s12011-018-1421-z.
  57. US EPA. (2019). Risk management for bisphenol A (BPA). Assessing and managing chemicals under TSCA. Available at:https://www.epa.gov/assessing-and-managing-chemicals-under-tsca/risk-management-bisphenol-bpa2019.
  58. Vabre, P., Gatimel, N., Moreau, J. (2017). Environmental pollutants, a possible etiology for premature ovarian insufciency: a narrative review of animal and human data. Environmental Health, Vol. 16, 37 p. DOI:10.1186/s12940-017-0242-4.
  59. Vandenberg, L. N. (2011). Exposure to bisphenol A in Canada: invoking the precautionary principle. CMAJ, online Feb 22. DOI:10.1503/cmaj.101408.
  60. Wagner, M. Oehlmann, J. (2009). Endocrine disruptors in bottled mineral water: total estrogenic burden and migration from plastic bottles. Environ Sci Pollut Res Int., Vol. 3 (16), pp. 278–286. DOI:10.1007/ s11356-009-0107-7.
  61. Wang, S., Wang, X. H. (2007). Analytical methods for the determination of zeranol residues in animal products: a review. Food Addit Contam. Vol. 24 (6). pp. 573‒582. DOI:10. 1080/02652030601134533.
  62. Whyatt, R. M., Liu, X., Rauh, V. A. (2012). Maternal prenatal urinary phthalate metabolite concentrations and child mental, psychomotor and behavioral development at age three years Environmental Health Perspect., Vol. 2 (120), pp. 290–295. DOI:10.1289/ ehp.1103705.
  63. Zhang, Y., Lin L., Cao, Y. (2009). Phthalate levels and low birth weight: a nested case-control study of Chinese newborns. J Pediatr, Vol. 4 (155), pp. 500–504. DOI:10.1016/ j.jpeds.2009.04.007  
ДолученняРозмір
PDF icon dyman_1_2024.pdf482.65 КБ
БТФ №1 2024