Досліджено виробництво продукції великої рогатої худоби у транскордонному регіоні Північно-Східної Румунії та Одеській області України. Встановлено, що середня молочна продуктивність у період лактації та за породами у Румунії варіювалася наступним чином: трансильванська порода пінцгау (PT) – 4118–4724 кг молока, порода бруна (B.) – 3543 – 5211 кг молока, бальцатська романська порода (BR) – 28 5519 кг молока, а Bălată cu Negru Românească породи (BNR) – 4,322–6,332 кг молока. Виробництво м’яса у 2016 році становило 206 тис. т живої маси на забій, що на 6 тис. т більше порівняно з 2015 роком, коли виробництво м’яса становило 200 тис. т живої маси на забій. Середній надій на одну корову в Одеській області у 2014 році становив 3,577 кг, що на 262,0 кг менше, ніж у 2013 році, а за породами він був таким: червона українська – 4,215 кг, українська чорно-ряба – 4,665 кг та червона степова – 3,394 кг молока. Виробництво м’яса у 2014 році становило 32,203 кг, а у 2013 – 35,233 кг, що на 3,030 кг менше, або 8,6 %. У прикордонній зоні Румунії, а також у прикордонній зоні України в аналізованих господарствах з великими чи сімейними господарствами облік виробничих чинників є обов’язковим, поточні умови, особливо фінансові, дають змогу використовувати лише певні виробничі чинники (породи, корми). Якщо у Румунії європейське фінансування сприяє досягненню стійкості виробництва великої рогатої худоби, то в Україні фермери мають серйозні недоліки.

 Ключові слова: велика рогата худоба, виробництво, молоко, м’ясо, стійкість, транскордонне.