Ви є тут

Технологічні прийоми обмеження репродуктивної діяльності бджолиних маток в умовах медозбору

Дослідження біологічних особливостей розвитку бджолиних сімей, етології бджіл, впливу різних чинників на їх життєдіяльність сприяє розробленню та впровадженню в практику нових високоефективних технологій утримання й розмноження. Особливу зацікавленість викликає дослідження стимулювального впливу різної кількості різновікового розплоду в гнізді бджолиної сім’ї на трофічні зв’язки медоносних бджіл з біологічним розмаїттям ентомофільних рослин, зміна фізіологічних показників різних генерацій бджіл у сучасних мінливих природно-кліматичних умовах нестабільних екотипів. У представленій роботі наведено дані експериментальних досліджень щодо впливу на біологічний потенціал бджолиних сімей різних технологічних прийомів регулювання репродуктивної діяльності бджолиних маток. Метою роботи є дослідження технологічних прийомів регулювання репродуктивної діяльності бджолиних маток. Використано наступні методи дослідження: зоотехнічні (підбір груп аналогів, ознаки чистопородності бджіл, облік розплоду), аналітичні (аналіз даних літератури й результатів досліджень) та статистичні. Біометричну обробку даних здійснювали за допомогою програмного забезпечення MS Excel з використанням вбудованих статистичних функцій. У результаті дослідження встановлено, що від бджолиних сімей, де обмеження репродуктивної діяльності бджолиних маток здійснювалось за допомогою кліточки-ізолятора, були максимальні показники продуктивності. Доведено, що тривале (від 15 і більше діб) обмеження репродуктивної діяльності бджолиних маток негативно позначається на силі бджолиних сімей і їх підготовці до тривалого стану гіпобіозу. Встановлено, що між вирощуванням розплоду бджолиними сім’ями та їх продуктивністю існує складний взаємозв’язок. Відсутність розплоду призвела до зростання надходження нектару тільки протягом 12–15-ти діб. Наразі через відсутність поповнення молодими бджолами бджолині сім’ї втратили силу й ослабли. Доведено, що найбільш ефективним технологічним прийомом регулювання репродуктивної діяльності бджолиних маток у корпусних вуликах є розділові грати та обов’язкова наявність різновікового розплоду. Для ефективного використання медозбору важливо не тільки наростити максимальну кількість бджіл до початку головного медозбору, але й вчасно обмежити годівлю великої кількості личинок, коли в них вже немає потреби. За короткого медозбору необхідно обмежувати репродуктивну діяльність бджолиної матки, а за тривалого – її слід обмежувати лише у другу половину медозбору.

Ключові слова: бджолина сім’я, українська степова порода, ізоляція, розплід, репродуктивна діяльність, медозбір, медова продуктивність.

  1. Безпалий І. Ф., Постоєнко В. О., Поліщук  А. А. Біотехнологічні чинники етології бджіл під  час збирання нектару. Вісник ПДАА. Полтава: 5  ПДАА, 2021. Вип. 2. С. 188–193. DOI:10.31210/  visnyk2021.02.23 
  2. Федорук Р. С., Романів Л. І. Репродуктивна здатність бджолиних маток за умов підгодівлі  бджіл борошном з бобів сої нативного та трансгенного сортів. Біологія тварин. 2013. Т. 15. № 3.  С. 140–149. 
  3. Особливості гістолізму та гістогенезу в  інтервалі життєвих температур в організмі медоносної бджоли (Apis mellifera L.) у постембріональний період / Ю. Ковальський та ін. Український екологічний журнал. 2018. Том 8. № 2.  С. 301–307. DOI:10.15421/2018_342. 
  4. Вплив промисловості на вміст жирних кислот у тканинах голови медоносної бджоли / В.Й. Віщур та ін. Український екологічний журнал. 2019.  Том 9. № 3. С. 174–179. DOI:10.15421/2019_727. 
  5. Brodschneider R., Crailsheim K. Nutrition  and health in honey bees. Apidologie. 2010. 41 (3).  P. 278–294. DOI:10.1051/apido/2010012. 
  6. Яценко О. М. Вплив глобалізації на тенденції  розвитку вітчизняного ринку бджільництва. Вісник  Житомирського національного агроекологічного  університету. 2012. № 2 (2). С. 280–295. URL:http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vzhnau_2012_2%282%29_32. 
  7. Баглей О. В. Оцінка екологічного стану територій за допомогою продуктів бджільництва: матеріали XII міжнар. наук.-практ. конф. «Проблеми  та перспективи розвитку науки на початку третього  тисячоліття у країнах СНД»: зб. наук. праць. Переяслав-Хмельницький, 2013. 24 с. 
  8. Дубін О. М., Василенко О. В. Оцінка якості  продукції бджільництва в сучасних екологічних  умовах Черкаської області. Вісник Уманського національного університету садівництва. 2017. № 1.  С. 12–16. 
  9. Rangel J., Keller J. J., Tarpy D. R. The efects  of honey bee (Apis mellifera L.) queen reproductive  potential on colony grows. Insectes Sociaux. 2013.  Vol. 60. P. 65–73. DOI:10.1007/s00040-012-0267-1. 
  10. Pestovsky Y. S., Martínez-Antonio A. The use  of nanoparticles and nanoformulations in agriculture. Journal of Nanoscience and Nanotechnology. 2017.  Vol. 17. Issue 12. P. 8699–8730. DOI:10.1166/  jnn.2017.15041. 
  11. Двилюк І. І., Ковальчук І. І., Двилюк І. В.  Особливості функціонування репродуктивної  системи бджолиних маток за умов згодовування цитратів арґентуму та купруму. Біологія тварин. 2019. Том. 21. № 3. С. 33–41. DOI:10.15407/animbiol21.03.033 
  12. Поліщук В. П., Головецький І. І., Метлицька О. І., Скрипник В. В. Методичні рекомендації з  оцінювання чистопородності бджіл та створення  внутрішньопородного типу. Київ: Астон, 2009. 20 с. 
  13. Практикум з годівлі сільсько- господарських тварин / І. І. Ібатуллін та ін. Київ: Вища освіта, 2003. 432 с. 
  14. Броварський В., Брiндза Я., Отченашко В.  Дослiдна справа у бджiльництвi: навчальний посiбник. К.: Редакцiйно-видавничий вiддiл НУБiП  України, 2020. 196 с. 
  15. Резніков О. Г. Загальні етичні принципи  експериментів на тваринах. Перший національний  конгрес з біоетики. Ендокринологія. 2003. Том 8. №  1. С. 142–145. 
  16. European convention for the protection of  vertebrate animals used for experimental and other  scientifc purposes. Council of Europe, Strasbourg.  1986. 53 p. 
  17. Ковальчук І. І., Двилюк І. І. Репродуктивна здатність бджолиних маток за умов підгодівлі  цитратами Аргентуму і Купруму. Біологія тварин. 2017. Том 19. № 2. С. 30–36. DOI:10.15407/  animbiol19.02.030 
  18. Egg‐size plasticity in Apis mellifera: Honey  bee queens alter egg size in response to both genetic  and environmental factorsc / E. Amiri et al. Journal  of Evolutionary Biology. 2020. 33 (4). P. 534–543.  DOI:10.1111/jeb.13589 
  19. Nichols B. J., Ricigliano V. A. Uses and benefts of algae as a nutritional supplement for honey  bees. Frontiers in Sustainable Food Systems. 2022. Vol.  6. 6:1005058. DOI:10.3389/fsufs.2022.1005058 
  20. Cebatori V., Buzu I., Gliga O., Postolachi  O. New nutritional supplements for bees during defcient harvesting periods. Lucrǎri Ştiinţifc —Universitatea de Ştiinţe Agricole Şi Medicinǎ Veterinarǎ. Seria  Zootehnie. 2017. Vol. 67. Р. 73–80. URL:https://www.cabdirect.org/cabdirect/abstract/20173233302 
  21. Міщенко О. А., Литвиненко О. М., Афара  К. Д., Криворучко Д. І. Ізоляція та заміна бджолиних маток за умов медозбору. Вісник аграрної  науки. 2022. № 8. (832). С. 44–52. DOI:10.31073/  agrovisnyk202207-05 
  22. Androshulik R. L., Kovalchuk I. I. Reproductive ability of bee queens and productivity of bees  feeding magnesium citrates. Scientifc and Technical  Bulletin оf State Scientifc Research Control Institute  of Veterinary Medical Products and Fodder Additives  аnd Institute of Animal Biology. 2023. Vol. 24. No 2.  Р. 25–32. DOI:10.36359/scivp.2023-24-2.02
ДолученняРозмір
PDF icon mishchenko_1_2024.pdf523.12 КБ