Вивчено вплив розміру свиноферми на реалізацію генетичного потенціалу свиней данської селекції та залежність інтенсивності використання свиноматок на фермах різної потужності в західній частині півострова Jylland королівства Данія. Встановлено, що зі збільшенням середньорічної чисельності свиноматок на свинофермі покращувались їх відтворювальні якості. Найвищими вони виявились у свиноматок на великих підприємствах, де їх чисельність перевищувала 1500 голів. Свиноматки на цих свинофермах мали кращу на 1,6–3,5 % багатоплідність, на 3,2–5,5 % – кількість поросят при відлученні, на 0,5–3,8 % – кількість поросят народжених на одне станкомісце в зоні опоросу та на 2,4–6,5 % кількість відлучених поросят на станок, кращу на 1,6–1,8 % збереженість поросят до відлучення та коротшу на 1,6–8,0 % тривалість підсисного періоду. Водночас у свиноматок цієї групи за майже ідентичних середньодобових приростів були нижчі на 0,5–8,1 % абсолютні прирости, менша на 3,6–6,9 % індивідуальна маса поросят при відлученні порівняно з групами підприємств, де середньорічна чисельність свиноматок була до 1500 голів. Тим часом як за масою гнізда поросят в цей час чіткої закономірності не встановлено. За комплексними індексами відтворювальної продуктивності свиноматок встановлено їх зростання при підвищенні середньорічної кількості свиноматок на підприємстві. Найвищими ці індекси виявились також у свиноматок у групі підприємств з середньою чисельністю понад 1500 голів. Вони переважали за комплексними показниками тварин з чисельністю до 500 свиноматок на 3,9–4,2 %, з їх середньорічною кількістю від 500 до 1000 – на 2,7–3,7 % і на 1,8–2,3 % їх аналогів з кількістю тварин від 1001 до 1500 голів. Доведено, що зі зростанням розміру свиногосподарства зменшився на 1,6–4,0 % щорічний відсоток введення першоопоросок у стадо, підвищувалась на 0,2–3,1 % частка свиноматок, що опоросилися. Зросла на 1,0–3,1 % середньорічна кількість опоросів на свиноматку, та на 2,5–7,6 % – кількість поросят, відлучених від свиноматки в рік. Водночас не встановлено тенденції за кількістю непродуктивних днів на свиноматку в рік, інтервалом від відлучення до осіменіння та часткою загиблих свиноматок. Визначено, що розмір ферми достовірно з силою 16,5 %, впливав на реалізацію показника багатоплідності свиноматок, з силою 17,1 % – на показник кількості поросят при відлученні та з силою 14,0 % – на масу 1 поросяти при відлученні. Фактор тривалості підсисного періоду чинив достовірний вплив з силою 10,12 % на показник маси одного поросяти при відлученні та з силою 6,91 % – на масу гнізда поросят у цей період, і не впливав на збереженість поросят до відлучення, тоді як багатоплідність і її взаємодія з тривалістю лактації не мали достовірного впливу на ці ознаки.

Ключові слова: свиноматка, данська селекція, генетичний потенціал, розмір ферми, відтворювальна продуктивність, інтенсивність використання, вплив генотипу.