Ви є тут

Якість ферментованого молоковмісного продукту з комбінованим жировим складом

Повноцінне та здорове харчування є однією з найбільш важливих та необхідних умов для підтримання життя та здоров’я людини. Правильне харчування забезпечує гармонійний розвиток дітей, сприяє профілактиці захворювань, підвищенню працездатності, подовженню життя людей та створює умови для адаптації до навколишнього середовища тощо. Але останнім часом стан здоров’я населення характеризується негативними тенденціями. Тому створення якісних ферментованих молоковмісних продуктів з комбінованим жировим складом є необхідним і актуальним. Метою роботи було дослідження якості молоковмісного ферментованого продукту з комбінованим складом сировини та встановлення гарантованого терміну зберігання на підставі оцінки його якісних показників. У статті представлено вивчення кваліметричної оцінки якості молоковмісних ферментованих продуктів з комбінованим жировим складом та дослідження їх органолептичних, фізико-хімічних, мікробіологічних показників під час зберігання. Надано ієрархічну структуру комплексного показника якості продукту, в якій визначено значимі параметри – це мікробіологічні показники (кількість молочнокислих бактерій, дріжджі, пліснява); органолептичні показники (смак, аромат, консистенція); фізико-хімічні показники (в’язкість, титрована кислотність, перекисне число). За складеними рівняннями було розраховано комплексний показник якості продуктів і встановлено, що дослідні зразки мали найвищі показники. Дослідження органолептичних показників зразків ферментованого продукту під час зберігання показали, що упродовж 21 доби значних змін за контрольованими показниками не встановлено. Спостерігалося ущільнення структури продуктів без відділення сироватки, їх вигляд залишився прийнятним, а смак – чистим кисломолочним без стороннього присмаку і запаху. Вміст розчинного білка упродовж 14 діб у дослідних повільно зростав і становив у межах 75–82 мкг. Значення пероксидного числа після 14 доби в дослідних зразках продукту підвищувалися практично у 2 рази, порівняно зі свіжовиготовленими зразками продукту. Відзначено зростання в’язкості в межах 7–10 % у дослідних зразках ферментованого продукту із заквашувальним препаратом для йогурту, вище 10 % – у дослідних зразках ферментованого продукту із заквашувальним препаратом для сметани. Крім того, зафіксовано зростання показників титрованої кислотності в межах 72–90 оТ та кількості молочнокислих бактерій від 1,4·108 КУО/см³ до 2,3·108 КУО/см³, залежно від заквашувального препарату. На підставі кваліметричної оцінки визначено якість ферментованого молоковмісного продукту з комбінованим складом сировини. У результаті досліджень якісних показників встановлено гарантований термін зберігання ферментованого молоковмісного продукту з комбінованим складом сировини протягом 14 діб.

Ключові слова: ферментований молоковмісний продукт, комбінований склад, якість, органолептичні показники, фізико-хімічні показники, мікробіологічні показники, термін зберігання.

  1. Устименко І. М., Поліщук Г. Є. Розроблення нового виду кисломолочного продукту комбінованого складу. Харчова промисловість. 2016. 20. С. 93–99.
  2. Козак О., Грищенко О. Ринок молока і молочних продуктів: світові тенденції розвитку та перспективи для України. Вісник Хмельницького національного університету, 2022. 4. С. 90-96. DOI:10.31891/2307-5740-2022-308-4-14.
  3. Гуліч М. П. Раціональне харчування та здоровий спосіб життя – основні чинники збереження здоров’я населення. Проблеми старення і долголіття, 2, 2011. С. 128–132.
  4. Григорьєва В. Н., Лісіцина А. Н., Алімова Т. Б. Теоретичні та практичні аспекти окислення рослинних жирів. Масложирова промисловість. 2003. 4 с.
  5. Hashempour-Baltork F., Torbati M., AzadmardDamirchi S., Savage G. P. Vegetable oil blending: A review of physicochemical, nutritional and health effects Trends in Food Science and Technology. 2016. 57. P. 52–58. DOI:10.1016/j.tifs.2016.09.007
  6. Tamime A. Dairy Fats and Related Products. Oxford, UK: Wiley-Blackwell, 2009. 341p. ISBN: 978-1-405-15090-3.
  7. Наказ МОЗ № 1613 від 16.07.2020 «Про затвердження Правил додавання вітамінів, мінеральних речовин та деяких інших речовин до харчових продуктів». URL:https://zakon.rada.gov.ua.
  8. Арсеньєва Л. Ю, Мельниченко В. М. Зміна жирнокислотного складу жирової сировини під час термічного оброблення харчових продуктів. Харчова промисловість. 2016. 20. С. 61–66.
  9. Гришин М. А., Карпович А. А. Комплексна переробка молочної сировини. Київ: УМК ВО, 2001. 76 с.
  10. Functional dairy products: Edited by Tiina Mattila-Sandholm and Maria Saarela. Published by Woodhead Publishing Limited, Abington Hall, Abington Cambridge CB1 6AH, England, 2003. 395 р.
  11. Касьянова Н. О., Скорченко Т. А. Технологія виробництва кисломолочних продуктівна основі сметани. Молочне діло, 2004. 8, С. 32–34.
  12. Зобкова З. С., Кутилина С. К. Рослинні жири в молочних продуктах. Молочна промисловість. 1999.
  13. Белемець Т. О. Удосконалення технологій продуктів молоковмісних кисломолочних з поліфункціональними наповнювачами природного походження: автореф. дис. … канд. техн. наук. К.: НУХТ, 2021.
  14. Устименко І. М. Удосконалення технологій молоковмісних продуктів шляхом використання харчових емульсій: автореф. дис. … канд. техн. наук. К.: НУХТ, 2019.
  15. Андреус С. М., Романчук І. О., Рудакова Т. В., Наріжний С. А. Вплив умов ферментації на властивості молоковмісного продукту з комбінованим складом жирової фази. Продовольчі ресурси: зб. наук. пр. Ін-т прод. ресурсів НААН України. К., 2023. 11 (20). С. 35–43. DOI:10.31073/ foodresources2023-20-04.
  16. Юдіна Т. І., Назаренко А. І. Комплексна оцінка якості молочно-рослинних фаршів на основі концентрату зі сколотин. Вісник Дон. НУЕТ. 2016. 1. С. 80–90.
  17. Шидакова-Каменюка О. Г., Головко М. П, Роговий І. С., Рогова А. Л. Застосування принципів кваліметрії для оцінювання якості печива з додаванням напівфабрикату кісткового харчового. Прогресивні техніка та технології харчових виробництв ресторанного господарства і торгівлі. 2015. 1. С. 213–222.
  18. Тихомиров В. Б. Планирование и анализ эксперимента. Легкая индустрия, 1974. 263 с.
  19. Босов А. А., Артемчук В.В. Математичне моделювання планування експериментів. Вісник Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна: наук. журн. / засн. Дніпропетр. нац. ун-т залізн. трансп. ім. акад. В. Лазаряна. Дніпропетровськ, 2008. Вип. 25. С. 118–121.
  20. Макаренко Р. О., Макаренко О. Г. Вплив транс-ізомерів жирних кислот на здоров’я людини: матеріали 79 міжнар. конф. молодих учених, аспірантів і студентів. «Наукові здобутки молоді – вирішенню проблем харчування людства у ХХІ столітті» Київ, 15-16 квітня 2013 року/М-во освіти і науки, молоді і спорту; НУХТ. К.: НУХТ, 2013. (4). С. 378–380.
  21. Технологія модифікованих жирів: навч. посіб. Ф. Ф. Гладкий, В. К. Тимченко, І. М. Демидов та ін. 2-ге вид., перероб. Харків: Вид.-во «Підручник НТУ «ХПІ», 2014. 214 с.
  22. ДСТУ 4418:2005 Сметана. Технічні умови. З Поправкою та Змінами № 1 і № 2.
ДолученняРозмір
PDF icon andreus_2_2023.pdf712.6 КБ